«Мій меседж росії наступний: давайте вирішувати наші суперечки як цивілізовані нації. Покладіть вашу зброю і надайте доказів», - заявив в понеділок у Міжнародному суді ООН в Гаазі представник України, Антон Кориневич. Прямо біля нього порожній стіл представників російської федерації. На вихідних, через свого посла в Нідерландах, росія повідомила суд, що вирішила не брати участі в усних слуханнях».
24 лютого Україна стикнулась з військовим вторгненням росії. Через два дні від початку агресії, вона подала позов до найвищого суду Об’єднаних націй, в якому заявляла про порушення москвою Конвенції ООН 1948 року про геноцид та про використання фальшивого приводу геноциду для вторгнення до сусідньої країни. «росія зробила з Конвенції про геноцид щось нікчемне», - заявив Жан-Марк Тувенен, один з адвокатів України під час засідання в понеділок.
За словами юридичних експертів з права, Україна застосувала інноваційний підхід, використавши Конвенцію про геноцид, щоб просити Міжнародний суд ООН про втручання. Хоча злочин агресії заборонений Статутом Об’єднаних націй, ні Україна, ні росія не підписували декларації про надання юрисдикції суду, що змусило Україну знайти інший спосіб звернутись до суду в Гаазі. Конвенція, створена у відповідь на звірства Голокосту, забороняє геноцид. Її підписали 152 країни, серед яких росія і Україна. За словами української правової групи, росія порушила договір, коли президент володимир путін заявив, буцімто російське вторгнення мало на меті запобігти скоєнню Україною геноциду. За словами москви, київський уряд націлений на російськомовних на Сході України з 2014 року. (Обидві сторони вже мають справу на розгляді в Міжнародному суді щодо вторгнення Росії в цей регіон).
Під час екстреного засідання Міжнародного суду ООН, Україна просить суд вжити численних запобіжних заходів, зокрема зобов’язати росію припинити вторгнення, уникати будь-яких дій, які можуть призвести до ескалації конфлікту та щоденно звітувати суду про свої дії з цього приводу. Замість цього росія зверхньо заявила, що не братиме участі в цьому екстреному засіданні.
Спростити посилання росії на геноцид
Думка про те, що Київ може вдатись до геноциду на Сході країни є абсурдною, стверджують адвокати, які нагадали, що відповідні розслідування ООН та Міжнародного кримінального суду не знайшли жодних доказів подібних звірств. «Сказати, що росія не надала жодних доказів геноциду впродовж цього конфлікту, це нічого не сказати», - заявляє під час усної доповіді інший член української правової групи, Давід Зіонц.
Україна прихильно поставилась до розслідування Міжнародного суду ООН, оголошеного 28 лютого прокурором суду. Київ підписав спеціальну декларацію про надання юрисдикції цьому суду у 2014 році. Це вельми важливий етап, оскільки Україна не є учасницею Римського Статуту 1998 року, який засновує цей інший суд. «Цивільні особи не є ціллю України», - зазначає адвокат Марней Чик під час слухання суду, стверджуючи, що неможливо, щоб розслідування Міжнародного суду не помітило геноциду, що зараз вчиняється.
«Ми ведемо війну на правовому полі, тоді як росія просто веде війну», - заявляє Кориневич в засобах масової інформації. Йому вторить інший офіційний представник України – так званий на професійному жаргоні «агент» – Оксана Золотарьова, директорка Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України. Саме вона представляє в суді Україну в судових баталіях проти росії. Крім того, країна також подала скаргу до Європейського суду по правам людини, який минулого тижня ухвалив ряд запобіжних заходів, закликаючи росію «утриматись від військових нападів на цивільних осіб та цивільній об’єкти».
В своїй заключній промові в Міжнародному суді ООН, Золотарьова підкреслила реальний та відчутний вплив війни на її країну. «Моє рідне місто Харків дуже постраждало під час не вибіркових бомбардувань, але воно героїчно тримається. Зруйновані церкви, зруйновані лікарні, зруйновані університети, зруйнована цивільна інфраструктура. Ніщо з вищезазначеного не може вважатись законними військовими цілями». Зранку 8 березня група репортерів Аль Джазіра прибула до Харкова – другого за величиною міста України – і описала місто як «повністю спустошене».
Символічна перемога
Як це вже відомо Україні, росія навряд чи дослухатиметься до будь-якого рішення суду. Вона не зважала на рішення Міжнародного суду по правам людини. Але Кориневич не втрачає надію. «Вони мають дослухатись до суду згідно з міжнародним правом», – каже він журналістам після засідання, коли вся українська правова група збирається на морозі на сходах Палацу Миру, щоб відповісти на запитання журналістів. За останній більш ніж два роки через триваючу пандемію Covid-19 суд вперше дозволяє подібну прес-конференцію. Під час виступу українські делегати чують, як кілька десятків протестувальників, обгорнутих в українські прапори, скандують «Ні путіну, ні війні». Суд запевняє, що своє рішення щодо запобіжних заходів оголосить «з часом». У грудні 2019 року Міжнародний суд ООН скликав подібне попереднє слухання у справі, коли Гамбія звинувачувала М'янму в геноциді від імені Організації Ісламських Держав. Тоді знадобилось близько п’яти тижнів, перш ніж суд виніс своє рішення. Закликаючи суд діяти швидко, Золотарьова нагадала суддям, про високу ціну, яку заплатить країна, якщо російське вторгнення продовжиться. «Ми ще не знаємо реальної кількості українців, яких Росія вбила за останні одинадцять днів. Ми можемо лише здогадуватись, скільки ще буде вбитих у найближчі одинадцять днів, якщо ця безглузда агресія не припиниться».
