Для України це термінове питання. Перш ніж ухвалити рішення по суті, а ця процедура може тривати декілька років, Київ просить Суд ООН зобов’язати Москву припинити від сьогодні підтримку сепаратистів на Сході України та не порушувати права кримських татар. «Все, чого ми хочемо, – це повернення до стабільності та спокою», – сказала заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль, назвавши нинішню ситуацію «небезпечною та непередбачуваною». Після подій, які призвели до падіння режиму Віктора Януковича в лютому 2014 року, на Сході України спалахнув збройний конфлікт, спрямований на усунення нової української влади. Сепаратисти за підтримки Росії проголосили Донецьку та Луганську республіки, що призвело до вводу в регіони української армії. «Росія здійснює свою зовнішню політику, не звертаючи уваги на людське життя, і використовує всі засоби, аби нав’язати свою волю», – заявила в Гаазі Олена Зеркаль. Її «тактика включає підтримку тероризму та актів расової дискримінації, а також пропаганду, підривну діяльність, залякування, політичну корупцію та кібератаки.» Для Гарольда Коха, адвоката, який представляє інтереси України, який також очолював юридичний відділ Держдепартаменту США за часів правління Обами, «Росія роками намагається встановити контроль над своїх сусідів». Він запевняє шістнадцятьох суддів, які сидять навпроти нього: «поки ми з вами тут розмовляємо, Росія проводить масштабну операцію з постачання коштів, зброї незаконним угрупуванням та їх підтримки».
Компанія з таврування
Для російської сторони український виступ перед Судом має на меті «таврувати значну частину українського населення» та «кваліфікувати росію як терориста та переслідувача». Керівник юридичного відділу закордонних справ росії Роман Колодкін, повертаючись до історії останньої української революції, засудив опозицію, яка поставила питання вибору між Європою та Росією, «помилкового вибору, який розділив країну», вибору, який призвів до встановлення «уряду переможців», вибору з «антиросійським меседжем». Сход, на його думку, «в умовах антиросійської ненависті попросив автономії». З півслова він дорікає Україні за те, що вона не хоче «мирного вирішення», як це передбачено Мінськими домовленостями. Перш за все, Росія оскаржує юрисдикцію Суду, стверджуючи, що Конвенція про фінансування тероризму не була порушена. А також те, що вона не поширюється лише через те, що «держава вирішила кваліфікувати певні угруповання як терористів», підкреслює Ілля Рогачов, міністр закордонних справ. Він додає, що підтримка з боку Москви не мала свідомого наміру здійснення терористичних актів. Чиновник, цитуючи Міжнародний Комітет Червоного Хреста, зауважує, що «кваліфікувати когось терористами може призвести до серйозних наслідків» і стати «перешкодою для мирних перемовин». У той час як сепаратисти Луганська та Донецька підписали Мінські угоди, Росія вимагає в Суді, щоб Україна підписувала угоди з терористичними угрупованнями.
Порушення гуманітарного права з обох сторін
Але для України, і «росії це добре відомо, її друзі здійснюють акти дискримінації». Щоб довести причетність росії, Україна спирається на звіти, фотографії, включно супутникові знімки НАТО, які показують розвиток та зміни позицій росії на кордоні з Україною. Для росії ж конфлікт є «трагічним» і «призводить до численних жертв серед мирного населення». Ілля Рогачов нагадує про «порушення гуманітарного права з обох сторін». Щодо озброєння, в наданні якого звинувачується росія, остання запевняє, що воно походить «з арсеналів, успадкованих Україною від радянської армії в 1991 році, яке раніше служило для стримання НАТО». Оскільки озброєння зберігалось на Донбасі, воно потрапило до рук повстанців. Але для України, питання полягає в тому, що ракетні установки, на кшталт тієї, що збила MH17, можуть знову вступити в дію. Авіалайнер, який вилетів з Амстердама і прямував до Куала-Лумпура, був збитий над Донбасом 17 липня 2014 року. В результаті теракту загинули 298 осіб тринадцяти різних національностей, - зазначає в Суді Гарольд Кох, перш ніж кваліфікувати ці дії як «напад проти людства». Потім він нагадує, що Москва наклала вето на пропозицію створити міжнародний трибунал для суду над винними в теракті. Спільне розслідування під керівництвом Голландії, втрати громадян якої найбільш численні, наразі триває. Згідно з її першими висновками, літак був збитий ракетою "Бук" російського виробництва, доставленою на Донбас з росії. В справі MH17 Москва дуже обережна, оскільки кримінальне розслідування ще триває. В одному із звітів слідчих з прослуховування сепаратистів зазначено, що останні жаліються на слабкі протиповітряні засоби та необхідність ракетних установок, тоді як росія запевняє, що ракетна установка, яка була використана для збиття літака, вже була в арсеналі сепаратистів. «Якщо взяти до уваги ці докази, - каже пан Рогачов, - очевидно, що ми не можемо довести, що був намір фінансувати умисні дії проти цивільного літака», - сказав російський чиновник.
Дискримінація татар
Що стосується Криму, так би мовити повернутого в лоно Москви після проголошення незалежності, прийнятої парламентом півострова після референдуму 17 лютого 2014 року, Гарольд Кох «не просить Суд підтвердити суверенітет України», оскільки « міжнародне співтовариство вже зробило це» своїми численними резолюціями. Але він просить Москву припинити дискримінацію, особливо татарської меншини. «Деякі з них зникли, інші були викрадені, обранці кримських татар були вислані». На жаль, у 1941 році татари вже зазнавали «масових виселень від сталінського режиму». Їхня культура під загрозою, запевняє Україна. Росію жодного разу не звинувачували в тому, що вона зневажає свої меншини, відповіли її адвокати на другий день слухань, а згодом перейшли до статистичних даних, які підтверджують, що татари присутні в системі юстиції, освіти, у всіх державних установах і масово не втекли з півострова. Для росіян до лютого 2014 року меншина завжди зазнавала дискримінації, навіть за часів незалежності України. Росія та Україна мають доопрацюють свої справи в Суді до 9 березня, після чого судді підуть на нараду. Прийняття рішення може зайняти кілька тижнів.
