«Колись було доволі складно знайти країну, яка б хотіла відшукувати фінансові та людські ресурси, щоб розпочати розслідування воєнних злочинів. Сьогоднішня ситуація з Україною докорінно відрізняється. Насправді в цій справі може бути задіяно стільки учасників розслідування, що нам буде важко їх координувати», - заявив Ладіслав Гамран, Президент Євроюсту, на брифінгу, що відбувся онлайн 30 березня.
Напередодні Євроюст, за ініціативою Литви, оголосив про створення спільної слідчої групи щодо України. Литва очолила групу, до складу якої увійшли Україна та Польща. А з 25 квітня до неї долучився новий незвичайний учасник – офіс прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС).
Хамран зазначає, що на сьогодні розслідуванням воєнних злочинів, скоєних в Україні, займаються різні міжнародні органи та агентства, включаючи МКС, та ще з десяток національних прокурорів (див. карту вид. Justice Info). За даними Європейської комісії, українська прокуратура вже зареєструвала тисячі випадків «з високою кількістю ідентифікованих підозрюваних». Більше
5 мільйонів осіб, які можуть бути свідками цих злочинів, втекли від війни в України до інших країн світу. За словами Хамрана, саме тут може допомогти Євроюст, забезпечивши основу для міжнародного співробітництва, а також надаючи свою підтримку та досвід.
ЩО ТАКЕ ЄВРОЮСТ?
Євроюст, штаб-квартира якого розташована в Гаазі, в Нідерландах, був заснований Європейським Союзом (ЄС) у 2002 році для сприяння транскордонному співробітництву у відстеженні найсерйозніших міжнародних злочинів. Окрім держав-членів ЄС, до його складу входять
10 асоційованих членів: треті країни (тобто країни, що не входять до ЄС), включаючи Сполучені Штати, Сполучене Королівство, Норвегію, Швейцарію та Україну. Усі ці країни мають «прокурорів зі зв’язку», уповноважених Євроюстом.
У минулому Євроюст зосереджувався на таких злочинах, як міжнародний тероризм, торгівля наркотиками та відмивання грошей. Але останніми роками стали також важливими розслідування воєнних злочинів. За словами речника Євроюсту Тоні Ван Ліеропа, це «невелика організація», яка сьогодні налічує близько 200 співробітників і не має власних слідчих. Євроюст надає логістичну підтримку, послуги перекладу та юридичну експертизу спільним слідчим групам, створеним під його егідою. Крім того, в ньому розміщується і отримує фінансову підтримку секретаріат Genocide Network, європейської мережі юристів, що спеціалізуються на міжнародних злочинах (тобто геноциді, злочинах проти людства та воєнних злочинах).
25 квітня Європейська комісія запропонувала змінити мандат Євроюсту, надаючи йому повноваження для «збору, зберігання та передачі доказів воєнних злочинів». «Через триваючий конфлікт, в Україні складно безпечно зберігати докази», - пояснює Єврокомісія. «З метою забезпечення правосуддя за злочини, скоєні в Україні, вкрай важливо гарантувати безпечне зберігання доказів за межами України, а також підтримувати розслідування різних європейських та міжнародних судових органів».
Європейський парламент та Рада Європи повинні наразі затвердити цю пропозицію, а словами Ван Ліеропа, вона підлягає прискореній процедурі.
«ЩОДЕННА БІРЖА СУДОВИХ СПРАВ»
Ван Ліероп зазначає, що Євроюст «намагатиметься максимально координувати» всіх, хто збирає докази. Це важливо, - пояснює він, - оскільки жертви та потенційні свідки, включаючи біженців, що втікли від війни в Україні, не повинні багаторазово проживати свій травматичний досвід через те, що їм доводиться свідчити більше одного разу. Це дуже серйозна проблема, зважаючи на кількість журналістів та неурядових організацій, які зараз займаються воєнними злочинами в Україні. Також важливо узгодити методи збору доказів, - додає Ван Ліерон в своєму інтерв’ю вид. Justice Info. За його словами, організовуючи регулярні зустрічі делегатів країн-членів та асоційованих членів, Євроюст «є тим, зв'язком, що їх об’єднує» у сфері кримінального правосуддя. Для Стефана Блеттлера, нового генерального прокурора Швейцарії, ці координаційні зустрічі Євроюсту щось на кшталт «щоденної біржі судових справ».
Ерік Емеро, колишній голова центрального французького офісу боротьби зі злочинами проти людства, добре знайомий з Євроюстом. За його словами, координація відбувається на двох рівнях. «Перший рівень – це європейська мережа підрозділів боротьби проти злочинів геноциду. Ця мережа вкрай важлива, оскільки вона включає в себе всі підрозділи країн-членів з питань воєнних злочинів – магістрати, прокурорів, слідчих, - і, звичайно, треті країн, такі як Швейцарія, Канада, Сполучені Штати та інших країн, які можуть бути запрошені».
Ця мережа збирається двічі на рік в Гаазі, зазвичай на три-чотири дні, - пояснює він. Зустрічі поділені на дві частини: перша, «досить відкрита», з неурядовими організаціями та іншими борцями з безкарністю. «Друга частина закрита. На ній відбуваються обміни інформацією та досвідом з магістратами та поліцейським підрозділами щодо наших власних справ, щодо воєнних злочинів».
Інший, ще більш корисний, за його словами, інструмент співробітництва – це «спільні слідчі групи (ССГ)», яким сприяє Євроюст. Емеро входив до одної з перших таких груп, франко-німецької, у справі щодо Сирії. В результаті її роботи відбувся процес над агентом режиму Башаром-аль-Асадом. У 2022 році трибунал Німеччини засудив до довічного ув’язнення за злочини проти людства. За словами Емеро, у цій справі співробітництво відігравало ключову роль, оскільки підозрюваний перебував в Німеччині, а Франція зберігала так звані файли «Цезаря», які стали основними доказами. Для Ван Ліера, це знакова справа Євроюсту.
ЩО ТАКЕ СПІЛЬНА СЛІДЧА ГРУПА?
«Спільна слідча група – це один із найдосконаліших інструментів, що використовуються в рамках міжнародного співробітництва у кримінальних справах. Вона передбачає юридичну угоду між компетентними органами двох або більше держав з метою проведення кримінальних розслідувань», — йдеться на сайті Євроюсту. «У складних транскордонних розслідуваннях, коли час конче цінний, швидкість та ефективність є ключовими моментами», — йдеться в документі. «Однак у багатьох випадках оперативні потреби відповідних органів не повністю задовольняються через традиційні канали правової взаємодопомоги». І саме тут Спільна слідча група (ССГ) може допомогти, напряму забезпечуючи співробітництво та комунікацію між органами влади, які беруть участь у справі. «Надання операційної, юридичної та фінансової підтримки ССГ є важливою частиною роботи Євроюсту», – заявляє агентство.
Емеро безумовно вважає спільні слідчі групи дуже корисними. «Я вважаю, що це справді дуже ефективний інструмент. Він полегшує обмін між країнами, особливо обмін судовими даними в режимі реального часу», – пояснює він вид. Justice Info. «Це контракт, який підписується в Євроюсті, в рамках Євроюсту, тому що, по суті, правові контури визначають магістрати зі зв’язків». Згодом Євроюст може надати свою судову експертизу та свою логістичну підтримку, зокрема, перекладаючи масу доказів, які держави не обов’язково хочуть фінансувати.
МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД: ОДНО- ЧИ ДВОСТОРОННЯ УЧАСТЬ?
«Ситуація в Україні вимагає колективних дій для отримання відповідних доказів і, зрештою, забезпечення їх ефективного використання в кримінальному провадженні», – заявив прокурор МКС Карім Хан, оголосивши про участь свого офісу в спільній слідчій групі у справі України. «На знак визнання цієї необхідності, мій офіс робить сьогодні важливий крок, вперше приєднуючись до спільної слідчої групи під егідою Євроюсту».
Хан зазначив також, що «участь [його] офісу в цій ССГ не буде односторонньою. Ми не хочемо бути лише одержувачами інформації та доказів. Ми також хочемо бути ефективним партнером у проведенні національних проваджень щодо основних міжнародних злочинів, відповідно до принципу додатковості. Тому мій офіс намагатиметься використовувати всі можливості, завдяки яким ми зможемо надавати інформацію та докази відповідним національним органам з метою підтримати їх розслідування і судові переслідування».
На практиці, якби робочі відносини між національними розслідуваннями та МКС були б «двосторонніми», це було б значною зміною у ставленні та позиції міжнародного суду. Поки що взаємодоповнюваність була здебільшого односторонньою, коли МКС часто посилався на «незалежний характер [свого] мандату», щоб виправдати факт отримання більшого, ніж він дає.
УЧАСТЬ УКРАЇНИ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ РОЗСЛІДУВАНЬ
Спільна слідча група в українській справі наразі складається з трьох країн, включаючи саму Україну та офіс прокурора МКС. Така ситуація може бути делікатною, якщо, наприклад, МКС знайде докази воєнних злочинів, скоєних українцями. Відповідаючи на запитання про це, Ван Ліероп сказав, що «країни ССГ та МКС обмінюватимуться доказами, необхідними для розслідувань, і тісно співпрацюватимуть. МКС надаватиме докази на вибірковій основі, але не зобов’язується надавати всі докази».
За словами Емеро, чотирма учасниками може бути складно керувати. Виходячи з його досвіду, найкраще працює двостороння слідча група з двома учасниками, як це було у справі щодо Сирії. Тим не менш, він погоджується, що «Україна настільки велика, що знадобиться значна координація».
