6 березня минулого року два російські літаки бомбардували Харківську телевежу вісьмома авіабомбами загальним тротиловим еквівалентом 2,4 тонн. Об’єкт не мав воєнного значення і був виключно цивільним. Станція забезпечувала телефонний зв’язок, роботу системи сповіщення і трансляцію радіотелепрограм. Руйнування станції чи її захоплення не давали жодної воєнної переваги.
За версією слідства, наказ на знищення телевежі віддав генерал-майор Олег Маковецький, якого призначили командуючим 6 армії військово-повітряних сил та протиповітряної оборони Західного військового округу Збройних сил РФ. Командир військової частини 45117 (бомбардувального авіаційного полку 6 армії) Олексій Лобода довів це до відома двох льотчиків і двох штурманів та наказав приступити до виконання завдання.
Пілотом одного з літаків був підполковник Кріштоп, заступник командира 47 бомбардувального авіаційного полку, в/ч 45117. Після пошкодження телевежі близько 18.10 за місцевим часом літак Су-34 під керуванням Кріштопа збили військовослужбовці Національної гвардії України. Російський літак було знищено, а Кріштоп катапультувався і близько 2 години ночі його затримали.
«Я зрозумів, що мішені не були військовими об'єктами противника»
11 березня 2022 року в Києві провели прес-конференцію за участі полонених російських військових, які закликали своє керівництво зупинити війну. Кріштоп був серед них і виступив з промовою в якості військовополоненого. Він розповів, що в січні підполковник Лобода повідомив про майбутню участь у бойових діях. Військові почали тренуватися літати на дуже малих висотах, долати протиповітряну оборону і випускати ракети. Він розповів, що встиг зробити три вильоти на територію України і під час одного з них скинув 4 тонни фугасних бомб на житлові будинки. «Під час виконання бойового завдання я зрозумів, що ціллю є не військові об’єкти противника, а житлові будинки і мирні люди, але злочинний наказ виконав. Потім був збитий ППО України і взятий в полон військовими Нацгвардії України», – розповідав російський пілот.
Кріштоп сказав, що скинув бомби на українських військових південніше Балаклії і на колону бронетехніки ЗСУ біля Ізюму. Він уточнив, що йшлося про бомби калібром 250-500 кілограмів.
«Я хочу попросити вибачення у всього українського народу за біду, що ми принесли. Обіцяю докласти всіх зусиль, щоб ця війна закінчилась якомога скоріше і щоб притягли до відповідальності усіх винних в геноциді українського народу», – додав Кріштоп на прес-конференції.
Двоє інших військових – Алєксєй Головенський, командир авіаційної ескадрильї, і Алєксєй Козлов, штурман. Їх полк базувався на аеродромі військово-морського флоту Росії в Криму. Вони робили бойові вильоти з метою розвідки і виявлення протиповітряної оборони України. 5 березня їх збили українські сили над Миколаївською областю. Головенський підтвердив на прес-конференції, що в Україні проживали його батьки, а в Харкові – родичі дружини.
Багато з захоплених російських військових підлягають обміну полоненими, незважаючи на те, що їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів. За даними видання «Крим. Реалії», 29 липня 2022 року Головенського обміняли під час найбільшого на той момент обміну полоненими між Україною і Росією. Вважається, що Головенський провів у полоні 116 днів. Невідомо, чи отримав Козлов подібну домовленість.
Суд за зачиненими дверима
Станом на кінець лютого 2023 року російський льотчик все ще не був обміняний і його утримували в Дніпровській виправній колонії (№89). Після скерування справи до суду 24 лютого приймалося рішення відправити його до Харківського слідчого ізолятора.
Суд на Кріштопом був швидким і непублічним. Прізвища російського військовослужбовця не було в розкладі суду, тому журналісти чи інші зацікавлені особи не могли дізнатися про слухання цієї справи. Дзержинський райсуд Харкова за клопотанням адвоката проводив закритий судовий розгляд у частині, коли обвинувачений давав показання. 2 березня Дзержинський районний суд міста Харкова визнав російського військовослужбовця Максима Кріштопа винним у порушенні законів та звичаїв війни. Це перший випадок, коли в Україні ухвалено вирок щодо російського льотчика. Крім того, вирок був винесений не заочно, а в присутності обвинуваченого.
У публічному тексті вироку свідчення Кріштопа не наводяться як інформація, що заборонена для оприлюднення. Причини цього в рішенні не пояснюються, але під час попереднього слухання адвокат наполягав на повністю закритому судовому засіданні з міркувань безпеки для обвинуваченого.
Кріштоп визнав вину і, що враховується судом, сприяв розкриттю злочину. Росіянин раніше не судимий, одружений і має на утриманні двох неповнолітніх синів. Його засудили до 12 років ув’язнення. До набрання вироком законної сили він має залишатися під вартою в Київському слідчому ізоляторі як військовополонений. Обвинувачений має сплатити збитки, завдані телекомунікаційним компаніям «Лайфсел» – 434 000 грн. (близько 11 000 євро), «Київстар» – 96 000 грн. (близько 2 500 євро), та «ВФ Україна» – 591 000 грн. (близько 15 000 євро).
Проте, на наступний день після винесення вироку суд задовольнив клопотання прокуратури, підтримане засудженим, про те, щоб Кріштопа було включено до переліку осіб, які підлягають обміну полоненими з Росією. 26 січня цього року СБУ офіційно повідомила підозри за бомбардування Харківської телевежі. Серед них генерал-майор Олег Маковецький та підполковник Олексій Лобода, які наразі перебувають на волі.
Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайті новин «Судовий репортер».
