Що говорить розслідування ООН про злочини, скоєні в Україні, в той час як МКС видає ордер на арешт Путіна

У своєму звіті, опублікованому 16 березня, Незалежна міжнародна слідча комісія щодо України зазначила, що українські та російські офіційні представники заявили, що з 24 лютого 2022 року тисячі дітей були вивезені з України в Російську Федерацію, «причому цифри дуже різняться». Україна вказує на 16 221 дитину станом на кінець лютого цього року, але комісія заявляє, що не змогла перевірити ці цифри.

Росія стверджує, що діє з гуманітарних міркувань, але комісія з цим не погоджується. «Комісія дійшла висновку, що розглянуті нею ситуації, пов'язані з переміщенням і депортацією дітей, а саме з території України до Російської Федерації, порушують міжнародне гуманітарне право і прирівнюються до воєнного злочину», – йдеться у звіті.

Російські посадовці вдалися до правових та політичних заходів щодо українських дітей, вивезених до Російської Федерації, зазначається у доповіді. Це включає надання російського громадянства та розселення дітей у прийомні сім'ї, «що, вочевидь, створює передумови, за яких деякі з дітей можуть залишитися на постійне проживання в Російській Федерації». У доповіді цитується Марія Олексіївна Львова-Бєлова, Уповноважена Президента Росії з прав дітей, на яку МКС також видав ордер на арешт разом з Путіним, яка заявила в інтерв'ю ЗМІ 22 липня, що «тепер, як діти стали російськими громадянами, тимчасова опіка може перетворитися на постійну».

У четвер в Женеві, відповідаючи на запитання про те, чи ділилася комісія ООН інформацією з МКС, голова комісії Ерік Мьозе (Норвегія) повідомив Justice Info, що наразі не було отримано жодного запиту від МКС. Мандат комісії включає збереження доказів для «майбутніх судових розглядів».

«Діти висловили глибокий страх»

Комісія ООН, що складається з трьох членів, повідомляє, що визначила три основні ситуації, за яких відбувається примусове переміщення дітей: діти, які втратили батьків або зв'язок з ними під час бойових дій; діти, відокремлені від батьків після затримання одного з них на фільтраційному пункті; діти, які виховувалися в інтернатних установах. Комісія розглянула випадки переміщення 164 дітей віком від чотирьох до вісімнадцяти років з Донецької, Харківської та Херсонської областей. Комісія дійшла висновку, що ці переміщення не були обґрунтовані медичними причинами або міркуваннями безпеки, і що російська влада ускладнила батькам і дітям можливість відновити контакт. У більшості випадків основний тягар лягав на дітей, і, за словами свідків, «чимало маленьких дітей, яких було переміщено, не змогли встановити контакт зі своїми сім'ями і, як наслідок, можуть назавжди втратити з ними зв'язок».

Батьки також розповіли комісії, що в деяких місцях перевезення діти носили брудний одяг, на них кричали і їх обзивали, йдеться у звіті. «Харчування було неповноцінним, а деякі діти з інвалідністю не отримували належного догляду та медикаментів», – продовжується у звіті. «Діти висловлювали глибокий страх від загрози бути назавжди розлученими з батьками, опікунами чи родичами».

Злочини проти людства?

Депортація дітей є лише одним із численних воєнних злочинів, які, на думку комісії, скоїла Росія в Україні, включаючи умисні вбивства, напади на цивільне населення, тортури та сексуальне насильство. У доповіді згадуються можливі злочини проти людства, пов'язані з атаками на енергетичну структуру України з жовтня 2022 року та практикою катувань, особливо в центрах утримання полонених.

Злочини проти людства визначені в статутах міжнародних кримінальних трибуналів, включаючи МКС, як тяжкі злочини, «вчинені в рамках широкомасштабного або планомірного нападу, спрямованого на будь-яке цивільне населення, з усвідомленням цього нападу». На прес-конференції в Женеві 16 березня комісар Пабло Де Грейфф з Колумбії заявив, що комісія «зараз знаходиться в набагато кращій позиції щодо встановлення особливостей» злочинів, у порівнянні з її попереднім звітом у вересні. Комісія розширила свої розслідування з початкових чотирьох областей України до дев'яти. У звіті зазначається, що комісія провела особисті та дистанційні опитування 595 осіб, 348 з яких – жінки. Комісія оглянула місця руйнувань, захоронень та місця утримання полонених, а також ознайомилася з документами, супутниковими знімками та відеоматеріалами.

Однак комісія не пішла далі твердження, що Росія, окрім воєнних злочинів, скоїла ще й злочини проти людства. Вона заявила, що це потребує подальшого розслідування.

Список підозрюваних

На додаток до своєї доповіді комісія повідомляє, що склала окремий список осіб і військових підрозділів, яких підозрюють у злочинах і порушеннях міжнародного гуманітарного права і прав людини в ході війни в Україні. За словами Де Грейффа, ця «робота триває». 

Цей список є конфіденційним і, схоже, принаймні на даний момент, стосується російських солдатів, які перебувають на території України. Але голова комісії Мьозе каже, що комісія намагається вибудувати схему підпорядкування.

«Коли ми знаємо окремих осіб, які вчинили злочин, – ми знаємо їхні імена зі свідчень очевидців або інших документів, – наступне питання полягає в тому, чи стосується це когось вищого, наприклад, командира відповідного військового підрозділу?» – сказав він в інтерв'ю Justice Info. «І тоді ми намагаємося зрозуміти, чи можемо ми ідентифікувати керівників таких підрозділів. Наступним питанням буде, чи можна піти ще вище?».

Комісія заявляє, що передасть цей список Верховному комісару ООН з прав людини Фолькеру Тюрку (Австрія).

Відповідальність України

Відповідальність за деякі злочини і зловживання з українського боку також важлива, вважає комісар з Боснії і Герцеговини Ясмінка Джумхур. У доповіді наводяться два вже відомі випадки розстрілу українцями російських військовополонених, які, за її словами, кваліфікуються як воєнні злочини.

У доповіді також висловлюється занепокоєння щодо ймовірних катувань і жорстокого ставлення до колаборантів. З 24 лютого 2022 року Україна відкрила тисячі розслідувань за звинуваченнями у співпраці з Москвою та державній зраді. Як повідомлялося Justice Info, суди вже винесли десятки обвинувальних вироків.

«Особи, яких підозрюють у колабораційних операціях і діях, стверджують, що вони піддавалися різним видам жорстокого поводження», – сказав Мьозе в інтерв'ю Justice Info. «Це те, про що ми не можемо зробити висновок, тому що у нас ще немає жодних підтверджень. Але це те, чим ми стурбовані, і що ми рекомендуємо для подальшого розслідування».

Реєстр жертв та зниклих безвісти

Окрім кримінальної відповідальності, у звіті комісії також наголошується на необхідності позасудових форм правосуддя, включаючи встановлення істини та відшкодування збитків. Вона рекомендує українській владі розпочати реєстр жертв вже зараз, не чекаючи закінчення конфлікту.

«Те, що ми побачили під час спілкування з потерпілими, а також виходячи з нашого досвіду роботи у рамках інших мандатів і мого досвіду роботи в Боснії і Герцеговині, полягає в тому, що на цій стадії конфлікту важливо забезпечити негайне визнання жертв у законодавстві і на практиці, – зазначила Джумхур в інтерв'ю Justice Info, – тому що якщо ви не зробите цього вчасно і не створите реєстр жертв для подальшого притягнення винних до кримінальної відповідальності, то згодом це буде дуже складно».

За її словами, Україна повинна створити цей перелік, «щоб уникнути дублювання і повторення свідчень, а також запобігти стражданням і травмуванням жертв. Це урок, засвоєний з досвіду інших країн, що перебувають у конфлікті».

Хоча комісія визнає, що деякі форми перехідного правосуддя важко запровадити до завершення конфлікту, вона також вважає, що є й інші заходи, які можна здійснити вже зараз. «Коли ми говоримо про істину, ми також говоримо про те, що потрібно звернути увагу на зниклих безвісти», – сказала вона в інтерв'ю Justice Info. «Інформація може бути надана їхнім родичам вже зараз, і обидві сторони можуть створити реєстр зниклих безвісти, щоб налагодити співпрацю і надати родичам інформацію».

Комісія була створена в березні 2022 року і отримала початковий мандат на один рік. Рада ООН з прав людини обговорить її звіт 20 березня і зможе ухвалити рішення про продовження мандату комісії.