Нині місто повернуло собі мирні зелені парки, вкриті осіннім листям. Але на початку березня російська армія окупувала сусідні міста і тримала в блокаді Чернігів, розташований на півночі України між білоруським кордоном і Києвом, на маршруті, яким пройшла 64-кілометрова колона російських танків у перші дні вторгнення.
Новозаводський районний суд Чернігова, який з моменту звільнення міста активно займається притягненням до відповідальності за воєнні злочини, наразі готується до розгляду справи двох російських військовослужбовців, які протягом трьох тижнів тероризували мешканців у їх власній оселі.
Слідчі ідентифікували їх як військовослужбовців 80-го танкового полку (в/ч № 87441), що дислокується у місті Чебаркуль Челябінської області Російської Федерації. 9 березня 13 з них вдерлися до будинку, де проживала літня жінка та двоє її онуків. Обвинувачений у цій справі – 30-річний командир Руслан Кулієв, що мав найвище звання серед окупантів.
Від місцевого жителя росіяни дізналися, що онук жінки, яка проти своєї волі приймала їх у себе, раніше служив у лавах Національної гвардії України. Потім над ним почали знущатися. Юнака вивели у двір і другий обвинувачений у справі, 22-річний сержант Андрій Чудін, за вказівкою Кулієва, вдарив його в груди щонайменше чотири рази, йдеться в обвинувальному акті. З 9 по 13 березня хлопець провів чотири морозні ночі на вулиці зі зв'язаними руками та без належного одягу.
НЕОДНОРАЗОВІ ДОМАГАННЯ
Потім окупанти влаштували бабусі та її 16-річній онуці справжнє пекло у їхньому власному домі. За версією слідства, 30-річний Кулієв неодноразово домагався дівчини вночі. На зауваження, що вона ще підліток, Кулієв відповів, що вона виглядає років на двадцять.
Згідно з обвинувальним актом, у першу ніч, коли вони опинилися в будинку, між 2 та 4 годинами ночі, російський командир штовхнув потерпілу на ліжко, сів їй на ноги та вдарив пістолетом по голові, погрожуючи вбити її родичів, якщо вона відмовиться, а потім передати її іншим російським солдатам, щоб ті її ґвалтували. Дівчина вирвалася і почала криком кликати на допомогу, сполохавши нападника. Наступної ночі це повторилося.
«Він ліг поруч зі мною і сказав: «Я тебе не зґвалтую, але дай мені тебе поторкати». Тоді він взяв мене [за горло] і сказав: «Будеш кричати, я тобі шию скручу. Якщо ти не даси добровільно, то я вб'ю стару і твого брата, і всі тебе зґвалтують», – свідчила жертва в ефірі телеканалу «Телебачення Торонто».
Ця ситуація тривала до 18 березня, коли потерпіла зникла. Тітка встигла її забрати. Росіяни, виявивши відсутність дівчини, допитали брата, з'ясовуючи, де переховується його сестра. За версією обвинувачення, Кулієв вдарив хлопчика більярдним києм по ногах, погрожував вбивством і двічі вистрілив у бік його ніг. 21 березня російський солдат направив на нього заряджений гранатомет. Не отримавши жодних результатів, росіяни, вочевидь, залишили хлопчика в спокої і прожили в будинку ще близько тижня, поки не залишили його наприкінці березня.
За даними правоохоронців, 1 квітня 80-й танковий полк залишив Чернігівську область та повернувся на територію Російської Федерації, де перебуває на даний момент. Невдовзі після їх від'їзду мати потерпілої подала заяву про сексуальне насильство.
ДЗВІНКИ З СУДУ, ЩО ЗАЛИШИЛИСЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ
Хоча вони дивним чином залишили по собі контактні дані, двоє російських військовослужбовців як не дивно не відповіли на дзвінки з суду.
«Російські військовослужбовці, коли залишали будинок, з тих чи інших причин залишили свої контактні дані, – номери телефонів, тим, з ким вони проживали. Вони сказали: «Якщо нас будуть шукати інші російські солдати, дайте їм наші контакти, нехай зв'яжуться з нами і ми їм пояснимо, як тут жити», – розповів «Судовому репортеру» прокурор Ігор Кондратюк, який представляє справу у суді.
Чудін, який бив хлопця і тримав його в кайданках на вулиці, поки Кулієв знущався над його сестрою всередині, записав свій номер телефону на клаптику паперу.
Справа була передана до суду 27 липня. А через два місяці суддя Володимир Павлов прийняв рішення відкрити заочний судовий розгляд, відповідно до процедури, яка застосовується в Україні, коли обвинувачений відсутній. Тричі в офіційній газеті та на сайті Чернігівського районного суду були розміщені оголошення про виклик обох підсудних до суду. Таким чином, Чудін та Кулієв вважаються поінформованими.
Наразі для їх захисту призначені адвокати Центру вторинної правової допомоги. На даний момент захисники не висловили заперечень проти обвинувачення.
ВІДЕОСВІДЧЕННЯ ПОТЕРПІЛИХ
Прокурор Кондратюк подав клопотання про розгляд справи в закритому режимі в частині, що стосується сексуального насильства над неповнолітньою особою. Він також повідомив нам, що в суді мають свідчити брат дівчинки, який є і жертвою, і очевидцем звірств російських солдатів, а також тітка, якій вдалося забрати дівчинку подалі від окупантів.
«Що стосується дівчинки, то ми будемо подавати клопотання про застосування до неї відеодопиту, щоб не травмувати дитину ще раз», – заявив Кондратюк. Воєнний стан, запроваджений в Україні 24 лютого внаслідок російського вторгнення, дозволяє використовувати відеозаписи свідчень потерпілих та свідків як докази в суді. «Я особисто опитав дівчину. Ми будемо дивитися це відео під час судового засідання», – повідомив «Судовому репортеру» прокурор.
Бабусю, яка також була свідком подій у будинку, викликати до суду не збираються. Прокурор каже, що вирішив не турбувати 75-річну жінку з огляду на її вік.
І хоча судовий процес буде проходити заочно, Кулієв і Чудін все одно будуть викликатися до суду на кожне засідання, що дає їм, принаймні формально, можливість особистої участі в ньому.
За порушення законів та звичаїв війни російським військовослужбовцям загрожує від 8 до 12 років позбавлення волі. Очікується, що вирок їм буде винесено в середині листопада.
Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайті новин «Судовий репортер».
