На відміну від сусідніх областей чи судів української столиці, де розглядаються справи проти корегувальників (осіб, які допомагали спрямовувати ворожі обстріли), колабораціоністів чи російських військовослужбовців, обвинувачених у воєнних злочинах, наразі у Кіровоградській області в центрі країни більшість проваджень стосуються інтернет-підтримки дій Росії – тобто поширення у соціальних мережах різноманітних проросійських закликів та повідомлень, які порушують українське законодавство. І в 100% випадків, які ми проаналізували, вони закінчилися умовними термінами.
В період з березня по липень суди Кіровоградської області винесли обвинувальні вироки у 12 справах про підтримку російського нападу, більшість з яких розглядалися відповідно до статті 436-2 Кримінального кодексу України (виправдання збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників), яка набрала чинності 16 березня 2022 року. Усі обвинувачені підписали угоди про визнання винуватості та отримали умовні терміни покарання без конфіскації майна. Лише у двох справах, які, до речі, розглядала та ж сама суддя Кіровського районного суду Кропивницького, на обвинувачених було покладено додаткові «творчі» зобов'язання – прочитати Конституцію України та українську літературу національно-патріотичного характеру.
У результаті двом особам призначено покарання у вигляді 5 років умовного позбавлення волі з іспитовим терміном 3 роки, інші отримали покарання від 2 до 4 років умовного позбавлення волі з іспитовим терміном від 1 до 3 років.
Більшість обвинувачених – люди пенсійного віку, які користувалися забороненими в Україні соціальними мережами «Одноклассники» та «ВКонтакте», а також були підписниками проросійських пропагандистських спільнот. Деякі з них також є громадянами Росії. У більшості випадків вони діяли з власної волі, керуючись власними переконаннями. У будь-якому випадку, у справах немає доказів того, що вони діяли за наказом російських або інших агентів.
НЕТЯЖКІ ЗЛОЧИНИ
Йдеться, наприклад, про чоловіка, який був визнаний винним у злочині виправдання російської агресії у вироку, винесеному 28 червня Вільшанським районним судом. Згідно з матеріалами справи, чоловік є громадянином Росії, родом з села Масли Кільмезького району Кіровської області РФ. Слідство встановило, що з жовтня 2021 року він систематично розміщував на своїй сторінці в «Одноклассниках» російські пропагандистські наративи. Наприклад, у жовтні він розмістив фотографію з таким текстом: «Крим вдалося повернути до складу Росії за 6 місяців до початку реалізації таємних домовленостей між Україною і США про постійне розміщення в Криму 3-х американських військових баз – військово-морської, військово-повітряної і сухопутної. Звідси і шалена реакція США і НАТО, і санкції. Крим не став американським».
На думку призначеного судом експерта, цей допис виправдовує окупацію частини території України. Протягом лютого-березня чоловік неодноразово поширював дописи, які, на думку експерта, виправдовували російську агресію. Зокрема, у березні він розмістив фотографію солдата у формі збройних сил РФ та латинської літери «Z» у кольорах «георгіївської стрічки» [чорно-помаранчева смугаста георгіївська стрічка асоціюється в Україні з російським націоналізмом та мілітаризмом] і забороненого в Україні російського прапора з підписом «1945-2022», що супроводжувався текстом: «Російський солдат знову визволяє Європу від фашизму».
Своїм вироком суд затвердив угоду про визнання винуватості та призначив покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна. Але підсудного було звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.
ВИЗНАННЯ ВИНУВАТОСТІ
Суд зазначив, що порушення, вчинене обвинуваченим, є нетяжким злочином. Потерпілих у справі немає, а шкода завдана лише державним інтересам. Як зазначено в угоді про визнання винуватості та під час судового розгляду, сторони уклали угоду, враховуючи суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового розгляду, а також активне сприяння обвинуваченого у розкритті та розслідуванні цього кримінального правопорушення. Суд також врахував щире каяття обвинуваченого та відсутність у нього кримінального минулого.
За цією ж статтею про глорифікацію був покараний раніше не судимий уродженець Казахстану, який має українське громадянство. Згідно з вироком Кропивницького районного суду від 17 червня, у березні та квітні обвинувачений розмістив на своїй сторінці в соціальній мережі «Одноклассники» такі публікації: «Я підтримую рішення Президента! Я за боротьбу з нацизмом в Україні! #врятуватиДонбас», «Російські солдати знову звільняють Європу від фашизму», «24.02.2022. Спеціальна військова операція. Ми підтримаємо його в боротьбі з коричневою чумою в Україні», «Росія звільняє Україну». Судові експерти підтвердили, що ці висловлювання містять виправдання російської агресії.
У матеріалах справи міститься позитивна характеристика підсудного. Суд також врахував каяття та сприяння у розкритті злочину і затвердив угоду про визнання винуватості. У результаті чоловіка засуджено до чотирьох років умовного позбавлення волі без конфіскації майна, з іспитовим терміном два роки. У вироку також зазначено, що речові докази, у тому числі візитівка з написом « Міністерство оборони Російської Федерації», підлягають поверненню обвинуваченому.
РОЗКАЮЄТЬСЯ?
14 липня Світловодський міськрайонний суд затвердив угоду про визнання винуватості з місцевою мешканкою за глорифікацію збройної агресії Російської Федерації. Як зазначається в матеріалах справи, жінка була підписана на численні проросійські спільноти в «Одноклассниках», звідки поширювала на своїй сторінці матеріали, що виправдовують російську агресію. Значна частина поширюваних нею матеріалів стосувалася співчуття російським військовослужбовцям, які загинули у війні проти України, прославляння так званих «героїв» та їх «подвигів» у визволенні від «фашистів», як називає українців російська пропаганда.
Суд визнав жінку винною та призначив їй покарання у вигляді 4 років умовного позбавлення волі з іспитовим терміном два роки. Знову ж таки, суд врахував її каяття та сприяння у розкритті злочину.
У справі міститься посилання на її профіль в «Одноклассниках», де, за версією слідства, вона розмістила згадані матеріали. З цього профілю випливає, що у серпні-вересні вона вподобала дописи російської пропагандистки Маргарити Симоньян, патріарха Кирила та повідомлення з привітанням російського актора Федора Добронравова, відомого своїм візитом до анексованого Криму.
ХИБНА ІСТОРІЯ
16 червня пенсіонера з села Бузникувате, що у колишньому Вільшанському районі, засудили за посягання на територіальну цілісність. У матеріалах справи зазначено, що чоловік має вищу освіту, але він має власну інтерпретацію історії. У лютому-березні він розмістив на своїй сторінці у «Фейсбук» низку дописів, що містять російські пропагандистські гасла. В одному з розміщених ним відеороликів стверджувалося, що українські міста були засновані російськими діячами, а України не існує. Заяви на кшталт «Російські міста в Україні. Правда, яку ви повинні знати. Харків – російське місто. Місто було засноване у 1630-х рр. Тут оселилися малороси, які рятувалися від поляків на правому березі Дніпра...» Експерти суду встановили, що ці історичні твердження посягають на територіальну цілісність України.
Чоловік також розповсюджував символіку підтримуваних Росією незаконних терористичних угруповань «ЛНР» та « ДНР» , а також плакати із закликами до введення російських військ на територію Харківської області.
Суд затвердив угоду про визнання винуватості та призначив покарання у вигляді трьох років умовного позбавлення волі без конфіскації майна – за винятком мобільного телефону обвинуваченого – з іспитовим терміном два роки.
БІЛЬШЕ ПЕРЕВАГ, НІЖ НЕДОЛІКІВ
Як свідчать вироки, каяття як пом'якшувальна обставина у вигляді умовного засудження є досить загальним явищем, навіть якщо щирість обвинуваченого важко перевірити.
«Мета угоди про визнання винуватості та цього інструменту в цілому – компроміс, який виражається у пом'якшенні покарання обвинуваченому у разі визнання ним своєї вини, з одночасним забезпеченням процесуальної економії шляхом скорочення строків судового розгляду та досудового розслідування», – пояснює Євген Воробйов, юрист у кримінальних справах ГО «Платформа прав людини».
В Україні розслідування і судовий розгляд можуть тривати роками. Оперативне вирішення питання зменшує втрати часу, роботи та ресурсів державного бюджету. А законодавство дозволяє укладати угоди про визнання винуватості у справах про нетяжкі злочини. «Сама угода може містити корупційні ризики. Під час переговорів сторони фактично вже проводять неформальний судовий процес, домовляючись про те, навіщо їм потрібна угода і наскільки це економічно вигідніше, ніж повноцінне розслідування і судовий розгляд», – пояснює Воробйов. «Втім, переваг більше, ніж недоліків. Прокурор, який вважає, що не має достатньої доказової бази, може завдяки цьому інструменту домогтися покарання відповідної особи; а обвинувачений також зацікавлений, адже йому не доведеться гратися з долею: яке рішення прийме суд? Таким чином економиться час, кошти, людські ресурси, і досягаються цілі держави – покарання особи».
Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайті новин «Gre4ka.info».
