Justice Info: Чи можете ви надати нам загальну інформацію про те, наскільки масштабним є Департамент з розслідування військових злочинів Генеральної прокуратури України на сьогодні?
Юрій Бєлоусов: Загалом у нас в країні працює 200 прокурорів, які спеціалізуються на воєнних злочинах. Сто працівників займаються воєнними злочинами в Генеральній прокуратурі, в тому числі 82 прокурори, і 120 прокурорів займаються воєнними злочинами в регіонах. Крім того, багато розслідувань проводять інші прокурори, тому що масштаб злочинів такий, що прокурори, які займаються воєнними злочинами, не можуть впоратися з цією роботою самотужки. Але ми здійснюємо нагляд за всіма цими розслідуваннями. На сьогоднішній день ми зафіксували 92 000 воєнних злочинів з моменту повномасштабного вторгнення [Росії] 24 лютого 2022 року. Для збору доказів ми співпрацюємо зі службами безпеки та національною поліцією; у них також є слідчі з воєнних злочинів, які працюють у команді зі спеціалізованими прокурорами. Важко відповісти точно, бо все дуже швидко змінюється, але над воєнними злочинами на повну ставку працює близько 500 осіб.
У нас є кілька департаментів, наприклад, департамент у справах неповнолітніх у Генеральній прокуратурі, який розслідує конкретні військові злочини, скоєні проти дітей, або екологічна прокуратура, яка розслідує злочини, що заподіюють шкоду навколишньому середовищу. Вони налічують близько 20 або 30 прокурорів. Потім у нас є декілька команд у центральному офісі, які працюють над тяжкими злочинами: одна команда займається, наприклад, геноцидом, інша – злочином агресії або атакою на Каховську греблю [6 червня Новокаховська гребля на півдні України була зруйнована вибухом, який завдав величезної шкоди навколишньому середовищу і призвів до загибелі десятків людей].
Це основні співробітники, які працюють над більш ніж 90% наших справ. Наше головне завдання в центральному офісі – координувати всю систему розслідування воєнних злочинів у країні.
Ми розробили стратегію притягнення до відповідальності за міжнародні злочини в Україні на найближчі три роки. Вона набуде чинності максимум через два-три тижні.
На вашу думку, чи вдалося вам передати до суду достатню кількість справ на сьогоднішній день?
Дозвольте мені почати з того, що два роки тому в Україні взагалі не було системи розслідування воєнних злочинів [департамент з розслідування воєнних злочинів був створений у 2019 році, зосереджений на Донбасі та Криму, а потім реорганізований та зміцнений після 24 лютого 2022 року]. До війни ми розслідували зовсім інші види злочинів. Тому нашим першим завданням було налагодити цю систему. Ми створили спеціалізовані підрозділи в Генеральній прокуратурі та в дев'яти регіонах, так само, як національна поліція та служба безпеки. Ми розробили стандарти, якими ділимося з колегами, щоб усі були налаштовані на один лад. Зараз ми працюємо над створенням єдиної бази даних, яка б об'єднала величезну кількість інформації про воєнні злочини, яку ми накопичили. Ми намагаємося впроваджувати нові ІТ-рішення – Microsoft, наприклад, та інші компанії допомогли нам з інструментами для аналізу даних. Ми налагодили добру співпрацю з Міжнародним кримінальним судом (МКС) та іншими країнами. На сьогодні 24 країни розпочали власні розслідування воєнних злочинів, скоєних в Україні. Ми надаємо їм докази та ділимося інформацією. Ми також організували численні навчальні курси з міжнародного гуманітарного права для наших прокурорів і слідчих.
Також ми розробили стратегію притягнення до відповідальності за міжнародні злочини в Україні на найближчі три роки. Я думаю, що вона набуде чинності максимум через два-три тижні. Стратегія має дуже чіткі цілі щодо того, що має бути зроблено в Україні. Ми абсолютно точно повинні зробити все можливе, щоб жоден воєнний злочинець не уникнув покарання. Навіть якщо на це підуть роки.
Наш підхід системний. Ми налагодили активну співпрацю з громадськими організаціями та нашими міжнародними партнерами, щоб ділитися інформацією, а не дублювати її. Наприклад, якщо ми знаємо, що якась країна розпочала власну справу, ми намагаємося допомогти їй, надавши якомога більше інформації. Ми співпрацюємо з МКС на щоденній основі: якщо ми бачимо, що вони зацікавлені в певній справі, ми намагаємося зробити все можливе, щоб допомогти їм зібрати відповідні докази для прискорення розслідування. Між вибором справи [проти Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової] і видачею МКС ордерів на арешт [у березні минулого року] пройшло всього п'ять місяців. Такого ще ніколи не було в історії; зазвичай МКС потребує років, щоб досягти такого результату.
Яка ваша позиція, коли МКС або Німеччина, наприклад, хочуть взяти справу до розгляду?
Кожна країна є самостійною. Якщо Німеччина чи Італія розпочинають власне розслідування, вони незалежні у виборі осіб, яких слід притягнути до відповідальності, та відборі доказів. Але при цьому ми просто говоримо їм: скажіть нам, яка справа і хто вас цікавить, ми надамо вам всі докази, які у нас є, і припинимо наше власне розслідування проти того ж злочинця. Адже подвійне обвинувачення є порушенням прав [обвинуваченого]. Ми усвідомлюємо, що 99% справ будуть розглядатися в Україні. Це наша робота. Ми координуємо свою діяльність за посередництвом Євроюсту – спеціального органу Європейського Союзу, який представляє інтереси прокуратури. Ми вже організували кілька зустрічей з країнами, які розпочали власні розслідування. Остання відбулася в грудні минулого року, і я брав у ній участь разом з генеральним прокурором. Що стосується МКС, то тут немає конкретних правил, але якщо МКС вирішить когось притягти до відповідальності, ми неодмінно зупинимо власне провадження. Таким чином ми намагаємося зробити так, щоб притягнення до відповідальності за воєнні злочини в Україні було ефективним на глобальному рівні. Це наша стратегія.
Україна є однією зі сторін конфлікту, і наші рішення, наші вироки завжди будуть піддаватися критиці. Ми хочемо, щоб інші юрисдикції здійснювали кримінальне переслідування.
Ця стратегія мотивована тим, що у вас обмежені ресурси, чи іншими принципами?
Питання ресурсів важливе, але ця стратегія також важлива для легітимності. Оскільки Україна є однією зі сторін конфлікту, і наші рішення, наші вироки завжди будуть піддаватися критиці – [казатимуть], що ми не об'єктивні, що ми є частиною конфлікту – ми розуміємо цю потенційну критику. Тому ми хочемо, щоб інші юрисдикції здійснювали кримінальні переслідування. Всі пам'ятають справу Boeing MH17 [у 2014 році літак «Малайзійських авіаліній» був збитий над українським Донбасом, загинули всі 298 цивільних осіб на борту]; ця справа розглядалася в національному суді Нідерландів, але його вердикт [у листопаді 2022 року нідерландський суд визнав трьох росіян і українського сепаратиста винними у збитті літака] пролунав по всьому світу. Україна максимально допомагала Нідерландам збирати докази. Обмеженість ресурсів – це одна з причин, але для нас важливими є легітимність і глобальна політична значимість. Це також політична перспектива: чим більше країн розпочнуть власні судові процеси, тим більше світ побачить, що справа не лише в Україні. Україна не одна звинувачує Росію. Міжнародні злочини – це не просто слова, вони настільки серйозні, що весь світ повинен реагувати.
Військовополонені становлять менше 10% усіх наших кримінальних проваджень. Решта – це заочні розслідування.
Якщо ми візьмемо до уваги судові процеси в присутності обвинувачених, то побачимо, що існують певні обмеження щодо кількості та рівня відповідальності. Це пов'язано з іншим пріоритетом, а саме з обміном військовополоненими?
Ні, ні, ні, важливо зазначити, що ми намагаємося притягувати до різних рівнів відповідальності потенційних російських воєнних злочинців. У нас є величезне досьє на злочин агресії, в якому вже понад 170 підозрюваних – вищі керівники Російської Федерації, члени парламенту, високопосадовці міністерства оборони, керівники розвідки та інші. Наші суди вже винесли вироки кільком народним депутатам, які ухвалювали рішення про початок війни проти України або про приєднання частини України до території Росії. Злочин агресії є предметом окремого широкомасштабного розслідування, і ми працюємо над ним [див. таблицю у форматі PDF нижче].
Не чекаючи на створення міжнародного трибуналу, Генеральна прокуратура України на сьогоднішній день висунула 312 обвинувальних актів проти політичних діячів, представників ЗМІ та високопосадовців російського апарату безпеки. На сьогоднішній день двадцять російських депутатів були заочно засуджені у цій ключовій для України справі.
У наших руках передусім солдати і молодші офіцери, тому що їх ми можемо фізично захопити. Генерали, члени парламенту і [російський] міністр оборони не перебувають в Україні. У нас є тисячі військовополонених, але ми не притягуємо до відповідальності кожного з них, у нас є процедура відбору. Якщо ми вважаємо, що військовополонений причетний до воєнного злочину, ми починаємо судове провадження. Якщо ні, його утримують у таборі для військовополонених, який Україна створила відповідно до Женевських конвенцій, а потім обмінюють на наших військовополонених. Саме тому в наших обвинувальних актах військовополонені становлять менше 10% від усіх наших кримінальних проваджень. Решта – це заочні розслідування, які ми проводимо, не маючи підозрюваних під вартою. Але ми думаємо, що це лише питання часу.
Чому?
Тому що правосуддя може почекати. Українське законодавство дозволяє нам виносити вироки заочно. Це вже допомагає нам обмежити пересування цієї людини. Він вже не може виїхати з Росії, тому що його заарештують, і це допомагає нам знайти його активи за кордоном і накласти на них арешт. Тому ми використовуємо процедуру in absentia. Звичайно, було б бажано, щоб ці люди були фізично присутні в суді, але в умовах збройного конфлікту це не завжди можливо.
Якщо ми підозрюємо, що людина скоїла воєнні злочини, Генеральна прокуратура може заборонити обмін полоненими.
Що стосується обміну полоненими, чи маєте ви право голосу як прокурор?
Так, звичайно, і я очолював групу, відповідальну за розробку законодавства [про обмін полоненими] з самого початку активного вторгнення. Ми не здійснюємо обміни, але ми перевіряємо всі запити на обмін. Якщо ми підозрюємо, що хтось скоїв воєнні злочини, Генеральна прокуратура може заборонити обмін. Нашим завданням теж є недопущення обміну воєнних злочинців. Таке трапляється досить часто, і у нас є список людей, обмін яких ми забороняємо.
Чи можна отримати уявлення про кількість справ, які будуть передані до судів протягом наступних кількох місяців?
Важко сказати. Згідно з українським законодавством, ми повинні вручити особі повідомлення про підозру, потім ми надсилаємо обвинувальний акт до суду, який потім видає ордер на арешт. [див. схему нижче].
Напад на греблю в Новій Каховці мав серйозний вплив. Як ви вважаєте, ця справа має залишатися в Україні чи має бути передана до МКС?
Наразі важко сказати. Ми абсолютно готові до кримінального переслідування. Але МКС також зацікавлений у цій справі. Тому ми, безумовно, будемо вести переговори з МКС. Я думаю, що вони будуть зацікавлені в головнокомандувачах. Наше завдання – притягнути до відповідальності всіх причетних. Тому, якщо МКС зацікавиться конкретною особою, ми не будемо залучати її до наших судів. Я думаю, що ця справа буде, скажімо так, «порізана на шматки».
Ми розглядаємо МКС як нашого партнера. Його завдання – притягнути до відповідальності головних керівників Російської Федерації. Але 99% з них, безумовно, будуть притягнуті до відповідальності нами.
Як, на вашу думку, українці ставляться до кримінального переслідування воєнних злочинів у воєнний час і що це для них означає?
Знаєте, всі чекають на справедливість, але наше завдання – показати, що ми не втрачаємо часу, що ми робимо все можливе, щоб зібрати докази, де тільки можемо, і притягнути до відповідальності всіх причетних. Важливо також, що наша Генеральна прокуратура змінює свій підхід. Вона створила спеціальний координаційний центр для жертв і свідків воєнних злочинів. Це абсолютно новий підхід, і центр буде підтримувати жертв, співпрацювати з іншими відомствами та надавати юридичну, психологічну та соціальну допомогу жертвам.
Наші війська борються, у них є свій фронт, своя битва. Але у нас, прокурорів і слідчих, теж є своя битва. Це битва за закон. І ми не можемо програти цю битву. Наше завдання – зібрати докази і представити їх у найкращий спосіб, відповідно до міжнародних стандартів, щоб не дати жодного шансу російському злочинцю чи будь-кому, хто скоює воєнний злочин в Україні, вийти сухим з води. Це наша мета. Ми намагаємося переконати суспільство, що робимо все можливе, щоб виграти саме цю важливу правову битву.
Наразі ми вже маємо ефективну систему з добре підготовленими співробітниками та бездоганну співпрацю з нашими міжнародними партнерами, які допомагають нам якнайшвидше отримувати інформацію та ділитися нею, і я дуже пишаюся тим, що минулого року нашій команді вдалося значно покращити якість розслідувань воєнних злочинів.
Водночас ми намагаємося переконати наших співвітчизників, що на це потрібен час. Справедливість не досягається за один день. Якщо ви подивитеся на нацистів часів Другої світової війни, то весь світ все ще мав справу з ними 50 чи 60 років потому. Ми бачимо в МКС нашого партнера і переконані, що він виконує свою роботу, яка полягає в тому, щоб максимально об'єктивно зібрати всю інформацію. Наше завдання – допомогти їм. Завдання МКС – притягнути до відповідальності головних керівників Російської Федерації. Решта будуть притягнуті до відповідальності нами або іншими країнами. 99% з них, безумовно, будуть розслідуватися нами.
ЮРІЙ БЄЛОУСОВ
24 травня 2022 року 46-річний Юрій Бєлоусов був призначений керівником Департаменту з розслідування військових злочинів Генеральної прокуратури України. Раніше він очолював управління з питань протидії порушенням прав людини в правоохоронній та пенітенціарній сферах, а також спеціалізований підрозділ Генеральної прокуратури в боротьбі з катуваннями. З 2016 по 2019 рік був виконавчим директором Експертного центру з прав людини, громадської організації, що займається питаннями кримінальної юстиції та прав людини в Україні.
