9 березня у селі Богданівка Броварського району Київської області російський військовослужбовець Михайло Романов увірвався до приватного помешкання, повідомляється в акті обвинувачення прокуратури України. Відкривши вхідні ворота, Романов зіткнувся з цивільним громадянином, який не брав участі у бойових діях, не мав зброї і не становив жодної загрози для російських солдатів, які вторглися в Україну 24 лютого.
За словами вцілілої жертви, Романов був не один. З ним був ще один молодий солдат, віком близько 20 років, особу якого поки що не встановлено. «Молодий чоловік приставив пістолет до її голови і сказав: «Я вб'ю твого чоловіка, тому що він нацист», – розповіла жінка, яка вижила після нападу, в статті, опублікованій наприкінці березня в лондонській газеті «The Times». За її словами, Романов застрелив її чоловіка зі свого пістолета. Потім двоє російських солдатів начебто почали її ґвалтувати. Інформація про це була надана українською прокуратурою. Вони нібито змусили жінку роздягнутися і по-черзі зґвалтували її. Приблизно через годину солдати, як повідомляється, повернулися, щоб знову зґвалтувати жінку. А через 40 хвилин вони нібито повернулися втретє, вже в нетверезому стані, і знову знущалися над нею.
Потерпіла звернулася до української поліції із заявою про скоєні злочини. Як повідомляється, вона впізнала Романова по фотографії.
Обвинувачений живий чи мертвий?
30 травня 2022 року розгляд справи Романова передали Солом'янському районному суду м. Києва. Романов зазначений як військовослужбовець 239-го полку 90-ї гвардійської танкової Вітебсько-Новгородської дивізії Збройних сил Російської Федерації. Це перший судовий процес за зґвалтування як воєнний злочин внаслідок вторгнення Росії в Україну. Але обвинувачений не перебуває під вартою.
Оскільки Романов має право отримати інформацію про кримінальне провадження проти нього, було подано клопотання про публікацію повісток про виклик до суду на веб-сайті суду, а також у певних українських державних засобах масової інформації, таких як «Урядовий кур'єр», з метою надання йому можливості постати перед судом. Лише після того, як суд переконається, що Романов був належним чином повідомлений про судовий розгляд і що його відсутність є свідомою, можна буде розпочати спеціальне судове провадження – заочне слухання.
Невстановлений спільник Романова виділений в окреме провадження. Згідно з Кримінальним кодексом України, цей вид злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 років до довічного ув'язнення.
Слідство вважає, що Романов наразі перебуває на території Росії. Але в соціальних мережах з'являються повідомлення про те, що його вбили. Ще 17 березня головний редактор порталу « Rusjev» Віталій Рождаєв написав, що «ґвалтівник і військовий злочинець Романов, який катував людей у Богданівці», був убитий українськими військовими. Таку ж інформацію повідомив у Facebook блогер Джеджула.
Українські правоохоронні органи заявляють, що не мають інформації про смерть Романова. Неофіційно радять відносити ці «чутки» до «тих, хто їх поширює». Але якщо з'ясується, що обвинувачений помер, то вони готові прийняти передбачене законом рішення про закриття справи.
Оприлюднення особи потерпілої
У суді інтереси Романова представляє адвокат Андрій Доманський з Центру безоплатної правової допомоги. Він поки що не коментує суть справи. Прокурор також подала клопотання про закритий судовий розгляд. Кримінальний процесуальний закон дозволяє це зробити, оскільки йдеться про статевий злочин, а також щоб запобігти будь-якому розголошенню відомостей про особу потерпілої, обставини її особистого та сімейного життя, а також будь-якому поширенню відомостей, які можуть принизити особу.
Інформація, яка дозволяє ідентифікувати жертву зґвалтування, мала б бути конфіденційною при оприлюдненні обвинувачення, але так не сталося. Її особу було розкрито у попередній постанові прокурора, підписаній заступником начальника слідчого управління Броварського відділу поліції Володимиром Білком 12 березня. Прокурор Броварського району Володимир Пономаренко затвердив постанову.
За інформацією прокуратури, наразі вживаються заходи, спрямовані на максимальне дотримання прав потерпілої. «Наразі судове засідання відбувається у закритому режимі, як ви бачите», – пояснює прокурор Київської області Оксана Калюс, яка веде справу у суді. «Ми робимо все, що в наших силах. Кожен несе відповідальність за свою роботу», – додала вона, відмовившись коментувати прикрий вчинок своїх колег.
Яка міра доказовості зґвалтування?
Під час судового засідання поліція провела допит потерпілої, ідентифікацію потерпілою та свідками Романова по фотографії, здійснила огляд місця події, провела реконструкцію місця злочину та психологічну експертизу потерпілої. Але оскільки судовий процес призупинено, прокурор відмовилася розкрити більш детальну інформацію про докази проти Романова.
Прокурор каже, що докази зґвалтування у воєнний час збираються так само, як і докази зґвалтування у мирний час. Не всі з цим згодні. «На моє глибоке переконання, докази вини мають бути іншими, – каже правозахисниця, співзасновниця Всеукраїнської асоціації жінок-юристок «ЮрФем» Лариса Денисенко. «І я на цьому наполягаю. Міжнародний кримінальний суд не вимагає обов'язкових медичних висновків. Свідчень потерпілої сторони має бути достатньо. Але, як я розумію, навіть якщо прокуратура змінила підхід до допиту, що я вважаю прогресом, вона все одно використовує той самий підхід до доказів, який характерний для сексуальних злочинів: медичні висновки, показання свідків, огляд місця події та речові докази злочину». Для Денисенка достатньо слів потерпілої. «Кожен робить все можливе, щоб шукати інші докази. Але коли це просто єдине, чим володіє суд, тоді він повинен відштовхуватися від принципу беззастережної довіри. Чому важливо довіряти слову людини, яка пережила насильство? Синці на тілі зникають, тіло одужує, свідки забувають або зникають, а душевні рани залишаються. Строку давності по цим злочинами немає. Людина має право бути почутою і має право на справедливість», – пояснює вона.
За офіційними даними, у Київській області наразі розслідується дев'ять випадків зґвалтувань російськими військовими. Наразі повідомлено про підозру лише двом особам, у тому числі Романову.
Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайті новин «Судовий репортер».
