Дев'ятьох військовослужбовців Російської Федерації, які знущалися над цивільним мешканцем міста Буча (на північному сході від столиці України Києва), тримали його в полоні, зв'язували руки, заклеювали очі скотчем та били, було заочно засуджено та винесено вирок на відкритому засіданні наприкінці серпня поблизу міста Ірпінь.
За результатами двомісячного слідства та досудового розслідування встановлено, що російські військовослужбовці – Василь Князєв, Михайло Кашин, В'ячеслав Лаврентьєв, Семен Мальцев, Григорій Наришкін, Сергій Пєскарьов, Альберт Раднаєв, Дмітрій Сергієнко та Андрій Бізяєв, які перетнули кордон України після 24 лютого 2022 року, неодноразово затримували та допитували цивільного мешканця Бучі, який професійно займався ремонтом електронної техніки, з метою отримання інформації про місця дислокації українських військовослужбовців.
«Військовослужбовці РФ кілька разів забирали потерпілого (…) й тримали його проти його волі в одній із квартир ЖК «Паркова оселя» в Лісовій Бучі, не давали їсти, завдавали тілесних ушкоджень, – розповідає прокурор Ірпінської прокуратури Сергій Шубчик. – Згодом його відпустили, але потім забирали на допит ще два рази, щоразу інші військові РФ. За словами потерпілого, у них виникали підозри в тому, що чоловік, будучи електриком, допомагав українським збройним силам».
За словами прокурора, потерпілий [ім'я якого не розголошується] впізнав російських військовослужбовців, які його катували, по фотографії. Були знайдені їхні контактні дані, номери телефонів, імена та прізвища, місця служби та сторінки в соціальних мережах, пояснив він. Підозрювані були повідомлені про судове засідання через «Урядовий кур’єр» та Генеральну прокуратуру – але жоден з них не з'явився на судове засідання. Під час судового процесу їх інтереси безплатно представляли призначені адвокати. За словами адвоката підозрюваних Юрія Мишка, вони не змогли зв'язатися з російськими військовослужбовцями та їхніми родичами, щоб належним чином представити їхній захист.
«Після спроб зв’язатися з обвинуваченими через соціальні мережі, зникали їхні акаунти і не лише їхні, а й їхніх родичів. Захист зробив усе можливе, щоб належним чином представити сторону обвинувачення. Під час засідання я посилався на розсуд суду, оскільки позиція моїх підзахисних мені відома не була», – розповідає адвокат обвинувачених Юрій Мишко.
За інформацією з реєстру судових рішень, суд ухвалив визнати дев’ятьох військовослужбовців Російської Федерації винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 1 статті 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни) та призначити покарання у вигляді 12 років позбавлення волі для командира військових РФ Андрія Бізяєва, який віддавав злочинні накази щодо потерпілого, 11 років і 6 місяців позбавлення волі для Дмитра Сергієнка, Семена Мальцева, Михайла Кашина та Василя Князєва, для решти – 11 років позбавлення волі.
Так як єдиним прямим джерелом доказів у справі були свідчення потерпілого, вони були детально проаналізовані в судовому процесі та визнані судом як послідовні та логічні, а суттєвих відмінностей його показань від наведеного обвинувачення не було встановлено в ході слухання справи, яка тривала шість місяців.
Як притягнути до відповідальності й виконати вирок суду?
Засуджені будуть відбування покарання із дня їхнього фактичного затримання. Звісно, що виконати рішення суду, поки засуджені перебувають на території Росії, практично неможливо, але існують механізми, щоб притягнути злочинців до відповідальності. «В першу чергу необхідно належним чином оприлюднити вирок і за допомогою міжнародного співробітництва в разі їхнього переміщення поза межами своєї країни, можливе буде затримання та передача в країну, де їх засуджено. Це самий ефективний і дієвий спосіб але він діє лише у разі перетину ними кордону», – пояснює механізм виконання рішення суду прокурор Сергій Шубчик.
Внаслідок тілесних ушкоджень, завданих потерпілому російськими військовими, чоловік частково втратив зір та отримав травму ноги. Прокуратура порадила йому звернутися до суду з цивільним позовом та вимагати компенсації моральної та матеріальної шкоди на підставі вироку суду.
ВБИВСТВО ЛЮДЕЙ У ЧОРНОМУ В БУЧІ: ПІДОЗРЮВАНИЙ РОСІЯНИН ЗАГОВОРИВ
Служба безпеки України підозрює російських військовослужбовців 76-ї десантно-штурмової дивізії у скоєнні воєнних злочинів, обтяжених умисним вбивством, у місті Буча (на північний схід від Києва, столиці України). Першими головними підозрюваними стали командир артилерійської гармати Дмітрій Антонніков 1996 р.н., старший розвідник-далекомірник Руслан Горшков 2003 р.н., заступник командира взводу Дєніс Монахов 1997 р.н. і уродженець Донеччини Артьом Деркач 2003 р.н, який служить старшим заряджаючим гармати. За версією слідства, з 27 лютого по 30 березня 2022 року вони перебували в Бучі Київської області.
27 лютого солдати на самохідній артилерійській гарматі 2С9 «Нона-С» рухалися вулицею Вокзальною у напрямку перехрестя із вулицею Нове шосе. Під час руху колони старший офіцер батареї Вадім Цвєтков віддав підлеглим наказ сприймати за ворогів усіх цивільних, які одягнені в чорне.
За декілька хвилин біля магазину Novus росіяни помітили беззбройного цивільного, який працював охоронцем і носив чорну форму. По ньому відкрили прицільний вогонь. Чоловік отримав наскрізне вогнепальне кульове поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені, що призвело до значної крововтрати. Солдати продовжили рух колоною, а потерпілий за дві години помер у підвальному приміщенні магазину.
У січні цього року російські ЗМІ повідомили, що офіцер із Тверської області Цвєтков «загинув у зоні спецоперації в Україні». У лютому в полон ЗСУ в Харківській області потрапив ще один учасник розстрілу охоронця – Ніколай Карташов. А у серпні Міністерство внутрішніх справ повідомило Карташову про підозру. У прес-релізі розповідається, що полонений дає показання щодо воєнних злочинів солдатів зі свого підрозділу.
За даними російських ЗМІ, у грудні минулого року в Росії Карташов отримав умовний строк за дезертирство. Після чого його знову відправили воювати в Україну, де він потрапив у полон. За воєнний злочин Карташову загрожує до 15-ти років ув’язнення або довічне позбавлення волі.
Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайтах «Судовий репортер» та "Коцюбинське".