Згідно з офіційними прес-релізами та новинами в російських ЗМІ, з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни обмінялися понад двома тисячами ув'язнених з обох сторін. Останній обмін, про який повідомлялося в пресі, відбувся на початку липня. Відповідно до останньої інформації, наданої в жовтні головою так званої Донецької народної республіки Денисом Пушиліним, близько 500 російських військовослужбовців наразі перебувають в українському полоні. Цю цифру неможливо перевірити, оскільки Україна не повідомляє про кількість захоплених російських солдатів.
Процесом обміну військовополоненими в Росії керує омбудсвумен Тетяна Москалькова. На початку жовтня вона заявила, що її співробітники спілкуються з представниками офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця майже щодня: «У мене є співробітник, який безпосередньо взаємодіє, телефонує, листується щодо конкретних кейсів, по списках», – сказала вона, уточнивши, що плануються також масштабні обміни.
Росія рідко оприлюднює імена та звання тих, хто повертається з українського полону. Навіть на сайтах регіональних адміністрацій у звітах зазвичай згадується лише про повернення, наприклад, «військовослужбовця з Самарської області», без додаткових подробиць. Така ж відсутність публічної інформації поширюється і на подальшу долю російських полонених.
Засуджені на обмін
У травні цього року до Росії повернувся підполковник, заступник командира 47-го бомбардувального авіаційного полку Максим Криштоп. Його літак був збитий в Україні 6 березня 2022 року. Згідно з даними українського слідства, Криштоп був пілотом одного з літаків, причетних до підриву телевежі в Харкові, другому за величиною українському місті. Всього через п'ять днів після захоплення в полон в Україні відбулася прес-конференція в Києві за участю збитого пілота. Криштоп визнав свою провину і пояснив, що під час виконання бойового завдання він зрозумів, що цілями були не військові, а цивільні об'єкти.
В Україні відкрили кримінальне провадження. Йому інкримінували порушення законів і звичаїв війни, а також посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. У березні 2023 року суд у Харкові засудив Криштопа до 12 років позбавлення волі. Незабаром після цього суд отримав клопотання прокуратури про включення Криштопа до списку на обмін – і задовольнив його. Через два місяці льотчик повернувся додому.
Нове законодавство, яке дозволяє звільнити засуджених військовополонених від покарання, діє в Україні лише з липня 2022 року. Кримінальний кодекс включає ситуацію «особи, щодо якої прийнято рішення про обмін в якості військовополоненого». В рамках цього процесу рішення суду про обмін такої особи є підставою для закриття кримінального провадження або звільнення від відбування покарання.
«Повертаємо наших героїв»
Незважаючи на те, що Криштоп визнав свою провину і пообіцяв у Києві докласти всіх зусиль, щоб «ця війна закінчилася якнайшвидше, а всі винні у геноциді українського народу були притягнуті до відповідальності», в Росії його назвали героєм. Разом з ним з полону також повернулися підполковник Сергій Косик і командир авіаційної ескадрильї Сергій Малов. «Міністерство оборони Російської Федерації повертає з українського полону наших героїв», – прокоментував Шамсаїл Саралієв, депутат Державної Думи і представник парламентської координаційної групи з питань «спеціальної військової операції».
Російський військовий блогер «Fighterbomber» (400 тис. підписників) також був задоволений успішним обміном: « За них молилася і переживала вся країна. За них [в Україні] хотіли всі багатства світу, переговори були важкими і складними. (...) Своїх хлопців треба витягати будь-якими способами. Це саме те «Своїх не кидаємо» [популярна фраза прихильників «спецоперації»]», – написав він у травні в Telegram.
Сім'ю Криштопа в Росії представляв Ігор Вагін. Адвокат став відомим у Росії та за кордоном після того, як був призначений державою для захисту трьох іноземців – Ейдена Асліна, Шона Піннера та Саадуна Брагіма, засуджених до смертної кари в Донецькій Народній Республіці влітку 2022 року та згодом обміняних. Вагін не відповів на запит Justice Info про нинішню професійну та особисту ситуацію Криштопа.
Після обміну пілотів Міністерство оборони Росії заявило, що тим, хто повертається з полону, «буде надана необхідна психологічна та медична допомога». Крім того, всіх військовополонених, які повертаються до Росії, зазвичай допитують слідчі зі Слідчого комітету та Федеральної служби безпеки (ФСБ, головне силове відомство Росії). Обидва відомства, згідно з Telegram-каналом Слідчого комітету, а також військовослужбовці, які повернулися з полону, підтверджують дану практику. Слідчий комітет заявив, що цікавиться, чи застосовували до росіян тортури, і на підставі цих свідчень може порушити кримінальні провадження проти українських військовослужбовців. ФСБ повідомила, що запитує, чи намагалися захоплювачі завербувати полонених солдатів, і з цією метою деяких з них перевіряють на поліграфі.
Ще один обміняний засуджений – навідник-оператор Михайло Куліков. Він потрапив у полон 26 лютого 2022 року в Чернігівській області України. У серпні 2022 року місцевий суд визнав Кулікова винним у воєнному злочині – обстрілі житлового будинку – і засудив його до десяти років позбавлення волі. Сержант визнав свою провину. У суді Куліков пояснив, що стріляв по верхніх поверхах будинку на прохання командира, який кричав, що там була людина з гранатометом. Через рік, у червні 2023 року, Кулікова обміняли разом з 93 іншими російськими військовополоненими. Обмін Кулікова залишився непоміченим, як і в більшості випадків обміну.
Заклик повернутися на фронт
У цьому репортажі регіонального ЗМІ 59.ru з Пермі, російського міста, розташованого біля Уральських гір, колишні військовополонені зізнаються, що хочуть звільнитися зі служби, тому що більше не мають бажання служити. Однак, згідно з російським законодавством, наразі це неможливо. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну в країні діє заборона на розірвання контрактів для військовослужбовців.
У Росії існують більш радикальні ідеї щодо того, що робити з російськими солдатами, які повернулися з полону. Глава Чечні Рамзан Кадиров заявив, що «воїни» взагалі не повинні потрапляти в полон. Після повернення з полону Кадиров закликав військовослужбовців повертатися на фронт, щоб довести, що вони не ухиляються від бою і не шукають нагоди скласти зброю і втекти.
«Комітет солдатських матерів» повідомив Justice Info, що до них не надходило жодних запитів від російських військовослужбовців, які повернулися з полону. Вони зазначили, що працюють лише над справами тих, хто наразі перебуває в українському полоні, але не надали більше інформації про свою роботу. Офіс Уповноваженого з прав людини в Росії, який здійснює нагляд за процесом обміну, також не відповів на наші запитання.
Однаково відповідальні за воєнні злочини
На думку юристів, до яких ми звернулися, ситуація з поверненням засуджених ув'язнених у Росію складна: подібні рішення ґрунтуються радше на політичних міркуваннях, аніж на юридичній практиці та законодавстві. Але для Наталії Секретарьової, керівника юридичного департаменту Правозахисного центру «Меморіал», обмін не скасовує обов'язок військовослужбовця нести відповідальність за воєнні злочини: «Женевські конвенції зобов'язують Росію розслідувати та карати воєнні злочини. Цей обов'язок поширюється і на порушення з боку своїх військових. Те, що людей звільняють від відповідальності після прибуття в Росію – політичний крок, який суперечить російським зобов'язанням», – пояснює юристка.
Валерія Вєтошкіна, юристка російського правозахисного проекту «Перший відділ», розповідає, що для виконання рішення суду іноземної держави мають бути дотримані певні умови, зокрема, принцип взаємності. Вчинок, за який засуджено особу, має бути злочином в обох країнах: «Досить дивно уявити в умовах війни, яка в РФ «спеціальна військова операція», що Росія виконає запит України про виконання вироку щодо свого громадянина, який був засуджений за статтею про порушення звичаїв війни». У будь-якому випадку, вказує Вєтошкіна, російські військові в першу чергу звільняються від покарання українським судом, коли він приймає рішення про їхній обмін.
«Відповідальність за дії після потрапляння в полон – скоріше тактичне, а не юридичне питання», – каже Вєтошкіна, припускаючи, що такі військовослужбовці можуть надавати цінну інформацію своїм командирам. Однак у Росії існує кримінальна відповідальність за добровільну здачу в полон або перехід на бік ворога. 20 вересня 2022 року включення цієї статті до кримінального кодексу схвалила Державна дума, а 21 вересня президент Володимир Путін оголосив про початок військової мобілізації в країні.
