3 січня 2024 року, 12 година дня, Шевченківський районний суд міста Києва. У коридорі вже зібралося з десяток журналістів та кілька вільних слухачів. Вони першими почують вирок чоловікові, якого слідчі назвали головним катом незаконної в’язниці «Ізоляція» в Донецьку, що на сході України.
Денис Куликовський зайшов до зали суду в супроводі конвоїрів. У нього окреме місце – лава підсудних у скляній коробці (ґрати тут колись замінили на ці прозорі стіни, щоб люди без вироку почувалися комфортніше). У так званому «акваріумі» підсудний стоїть з опущеною головою та не дивиться на журналістів, які намагаються його сфотографувати. Більшість попередніх засідань за останні понад три роки для Дениса Куликовського минали без публіки. А от послухати його вирок журналістів та громадськість допустили. Головуючий суддя Євген Мартинов впродовж шести хвилин зачитував вирок лише з деякими з даних про підсудного – фактами, що мали ключове значення для вироку.
Пекельні свідчення з в’язниці «Ізоляція»
Денис «Палич» Куликовський – уродженець Мар’їнського району Донецької області, східна Україна. З 2014 по 2018 рік він начебто керував в’язницею «Ізоляція», створеною прихильниками самопроголошеної «Донецької народної республіки» (ДНР) після початої за підтримки Росії війни в Україні у 2014 році.
Уперше про воєнні злочини «Палича» розповіли бранці «Ізоляції», які вийшли на волю в грудні 2019-го. За їхніми словами, головний кат Куликовський не просто керував конвоїрами, але й сам бив, катував електричним струмом, ґвалтував неприродними способами та практикував інші види знущань з полонених українців. Очевидці додають: «Куликовський часто пив, тож застосовував тортури і в нетверезому стані».
«Там були тортури. Там був електричний струм. Там були постійні побиття. Там поливали мені голову кип’ятком. Знаєте що таке "керхер"? – запитав колишній в’язень Станіслав Печонкін в інтерв’ю Вільному радіо. – Це такий насос, такий прилад для миття машин, який подає струмінь води під великим тиском. З цього вони мене поливали на вулиці. На холоді. Дуже неприємні, треба сказати, відчуття. Ну, це ось дещо з того, що там було».
«Мене катували електричним струмом. Потім чомусь вставили мені катетер в районі сонної артерії, а до статевих органів підключили дріт, увімкнули й потім вимкнули, не знаю, чому – може, велику напругу не дали. Я втратив свідомість, і пам’ятаю, як тягнули мене по сходах. Чотири рази я "ходив на тапік, каву попити"», – українська громадська медіакомпанія «Суспільне» процитувала Валерія Соколова, ще одного колишнього в’язня «Ізоляції», який майже два роки провів у неволі. («Тапік» – військово-польовий телефон, дроти якого використовували для катувань, намотуючи на пальці рук, ніг або геніталій. Куликовський перед початком катувань спершу пропонував чашку кави).
Повний обсяг покарання та відшкодування моральної шкоди
У 2018-му окупанти «ДНР» усунули Куликовського від керівництва в’язницею, а згодом, нібито й самого почали там катувати. У 2021 році у Києві ката затримали працівники СБУ. За словами Куликовського, він жив там з 2019-го. Тоді «Палича» запроторили до слідчого ізолятора, а на одному із засідань, куди все ж впустили журналістів, він сказав: «Усе усвідомив, винен, каюсь».
22 грудня 2023 року суд дав можливість Куликовському сказати своє останнє слово перед вироком, однак він відмовився будь-що говорити. Його визнали винним в скоєнні «терористичного акту», «вчиненні злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією» та в «порушенні законів та звичаїв війни». А от за статтею «торгівля людьми» Куликовського виправдали.
«Фактично суд визнав його винуватим у вчиненні усіх тих дій, які йому інкримінувались органом досудового розслідування і прокурором. Однак, суд дійшов висновку про те, що один із складів злочину, які інкримінувались, фактично охоплюється складом іншого кримінального правопорушення, тому за цією статтею він не був засуджений», – пояснює суддя-спікер Шевченківського райсуду Марина Антонюк.
«У цьому провадженні 22 потерпілих. Це люди, які зазнали тортур і катування до них під час перебування, утримання їх незаконно у цій катівні. Двома потерпілими у цьому провадженні було заявлено цивільні позови, і вони були частково задоволені», – додає суддя-спікер. Двом бранцям «Ізоляції», які пережили тортури, Куликовський муситиме відшкодувати по 95 тисяч гривень (близько 2 300 євро) і 400 тисяч гривень (близько 9 700 євро) моральної шкоди.
«Паличу» присудили 15 років тюрми з конфіскацією майна. Саме таке покарання запросила сторона обвинувачення. На обличчі колишнього коменданта «Ізоляції» – жодних емоцій.
– Куликовський, вам зрозумілий зміст вироку? – запитав суддя.
– Так.
– Порядок оскарження зрозумілий?
– Так.
НЕЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЛАУРЕАТКИ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ ОЛЕКСАНДРИ МАТВІЙЧУК
«Оскільки злочини були вчинені під час дії так званого закону Савченко, вказані положення закону застосовуються до цієї особи і час перебування під вартою зараховується з огляду на один день тримання під вартою за два дні попереднього ув’язнення», – говорить Антонюк. Таким чином, сидіти у тюрмі «Паличу» лишилося близько одинадцяти років.
На оголошення вироку «Паличу» прийшла правозахисниця, нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук, яка фіксувала свідчення людей, що пережили знущання у катівні. На її думку, «Паличу» мали б присудити більш суворе покарання. «Я правда не розумію, чому державне обвинувачення запросило всього 15 років. Суддя зараз задовольнив це прохання у повному обсязі, але ч.2 ст.138 Кримінального кодексу передбачає можливість запросити довічне. Я буду радитися з адвокатами потерпілих і загалом стосовно процесуальних нюансів. Я збирала свідчення людей, які вижили в «Ізоляції». На моє переконання, це такі історії, які вказують мені, що за сукупністю вчинених злочинів він має сидіти до кінця свого життя. Треба шукати процесуальне рішення» – коментує вона.
Матвійчук, директорка ГО «Центр громадянських свобод», лауреатка Нобелівської премії миру
2022 року. © Вільне радіо
Адвокат одного з бранців «Ізоляції» – журналіста Станіслава Асєєва – Олег Горбачов не погоджується. «Суд задовольнив у повній мірі те, що запросив Офіс генерального прокурора. Тому в нас немає можливості подавати апеляційну скаргу, оскільки більше ми не зможемо запросити. Тобто був ухвалений вирок повністю в межах того, що прокуратура подавала до суду. Давайте подивимося на інші резонансні справи. Нещодавно був кейс по Пушиліну, йому також запросили 15 років заочно. Тому треба виходити з тих обставин, які є. І для мене взагалі дуже важливо, що хоч у якійсь формі цей вирок є», – говорить адвокат.
Не пересічний судовий процес
Державного захисника Куликовського на судовому засіданні не було. За словами Горбачова, він був присутній на більшості закритих засідань і раніше він просив виправдати «Палича» за всіма статтями. «Ми маємо такі катівні в Оленівці [в окупованому Росією Криму], в Горлівці [у Донецькій області]. Це показово, щоб ті громадяни України, які зрадили українській присязі [пан Куликовський має український паспорт] побачили, що все ж таки українське правосуддя рано чи пізно їх всіх дістане. І дуже важливо, щоб такі особи отримали відповідні підозри. Щоб такі особи не опинилися в іноземних країнах, окрім держави-агресора», – продовжує адвокат Олег Горбачов.
«Для мене цей судовий процес дуже важливий, – каже Матвійчук. – Він мав би бути резонансним. Я розумію, що зараз дуже багато болю, і тут немає багато людей, які прийшли послухати [вирок Куликовського]. Але це не пересічний процес, і, я думаю, Україна має показувати, що вона буде переслідувати, знаходити й карати тих, хто катує, ґвалтує і вбиває [українців]».
Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайті новин "Free Radio".
