З початком повномасштабної війни 24 лютого 2022 року Валерія та Андрій Богомаз, подружня пара з Бахмуту, перебралися до Києва. Згодом вони вирішили забрати до столиці й батьків Андрія. Для цього 23 червня 2022-го вони удвох поїхали автівкою зі столиці до рідного міста. Як розповів у суді Андрій Богомаз, заїхавши на територію Харківської області, вони пройшли кілька блокпостів, а далі звернули на ґрунтову дорогу, яка була під контролем окупаційних військ. У цей час поруч із автівкою пролунали вибухи, подружжя вискочило з авто та побігло до зупинки громадського транспорту, аби сховатися від обстрілу. За кілька хвилин вогонь вщух, Андрій і Валерія вирішили повернутися до авто, щоб забрати документи та мобільні телефони. У цей час біля них знову пролунав вибух.
«Я побачила, що голова [чоловіка] поранена. Я обмила відразу голову. Почала перев’язувати, діставати великі рушники. Я не знала, що робити, я не лікар. Я кажу: ‘Не помирай, будь ласка. Не кидай мене’», – згадувала події того дня Валерія Богомаз.
Обстріл цивільної автівки росіянами зафіксував дрон українських військових, які стояли на позиціях поблизу Барвінкового, Ізюмського району на Харківщині. Один із них як свідок розповів у суді, що безпілотник вирішили підняти у повітря, коли побачили, як через їхні позиції у напрямку непідконтрольних територій проїхало цивільне авто. На кадрах із дрона видно, як Валерія намагалася надати чоловіку домедичну допомогу, а біля авто розтікалася кров.
Андрію, який отримав поранення голови та ноги (скріншот з фільму «Йди за мною»).
Порятунок Валерії
Тоді українські захисники підлетіли квадрокоптером до жінки й намагалися вказати їй, що потрібно залишити місце обстрілу та піти за дроном. Однак Валерія вказувала на Андрія, який стікав кров’ю, та не хотіла його покидати. Це тривало близько 20 хвилин. Зрештою боєць Сил оборони, який пізніше став свідком на суді, прикріпив на інший дрон лист паперу А4, написавши на ньому «Йди за мною» та спустив його на таку висоту, аби Валерія побачила вказівку.
Жінка піднялася та почала швидко йти за квадрокоптером. У цей час камера на ньому зафіксувала як до автівки Богомазів підійшли троє російських військових. Вони почали кликати Валерію та махати їй руками, але жінка не обернулась та продовжила йти за дроном. Невдовзі її зустріли українські військові.
Від серйозних поранень Андрій Богомаз знепритомнів біля автівки. За даними слідчих, росіяни вирішили, що чоловік помер, тож відтягнули його та скинули у рів.
«Людину сьогодні вбив, на**й!»
За кілька годин російський військовий Клим Кержаєв, який ймовірно стріляв по цивільному авто бахмутян, зателефонував своїй дружині та сказав, що вбив людину. Цю розмову перехопили українські силовики, тож вона стала доказом у справі. Те, що на перехопленнях голос саме Кержаєва, підтвердив інший окупант, який воював разом із ним в Ізюмському районі, але потрапив у полон ЗСУ.
Ось якою була розмова Клима Кержаєва з його дружиною Анастасією:
– Зрозуміло, а я людину сьогодні вбив, на**й!
– Ти вбив?
– Угу.
– Яку?
– Та хй його знає. Не знаю, хто це такий, бл**.
– Хохла [зневажливо «українця»] чи що?
– Так, так, так.
– А що він, прийшов туди, куди не треба, чи що?
– Та ні. Коротше, машина їхала…
– Ну?
– Я тридцяткою [тридцятиміліметровою гарматою] панув із БМП [бойова машина піхоти], бл!
– Ого!
– Там жінки [sic] виявилися…
– У-у-у…
– Жінка вийшла. Мужик ні, на**й.
– Зрозуміло. І що з нею?
– Та я не знаю, вона з***лася кудись.
– М-м-м…
– Ось так от.
– Зрозуміло.
– Гроші мені поклади на телефон сьогодні, гаразд?
– Угу.
Андрій Богомаз, якого росіяни вважали мертвим, через деякий час отямився та з канави перебрався до багажника автівки. Згодом вирішив покинути авто та йти в пошуках допомоги. «Пов’язка була туго зав’язана, і ногу роздуло. Коли я зняв пов’язку, то нога почала зменшуватися. Я спробував наступити на ногу і зрозумів, що зможу йти. Я йшов до українських позицій приблизно 30-40 хвилин. Я йшов з «перекуром», тому що відчував, що болить сильно. Зупинявся, сідав на ковдру», – розповів Андрій у суді.
Українські захисники доправили потерпілого до лікарні у Харкові. Згодом чоловік продовжив лікуватися у Києві.
«Я не військовий»
Як з’ясували журналісти Вільного радіо, Кержаєв народився 3 липня 1997 року й зареєстрований у Москві. Він командир роти у 15-му гвардійському мотострілецькому полку (військова частина 31134). Військова частина, де служить Кержаєв, дислокується у селищі Калининець у Московській області РФ.
Російські ресурси вказують, що після початку повномасштабного російського вторгнення підрозділи 2-ї Таманської дивізії «блокували Київ із півночі, з боку Чернігівської області». Згодом дивізію приєднали до угруповання російської армії «Захід» і відправили воювати з українськими захисниками на Куп’янський відтинок фронту на Харківщині.
Журналісти російського видання «Медіазона», яке висвітлює роботу судової, правоохоронної та пенітенціарної систем у Росії, зателефонували Климу Кержаєву з проханням прокоментувати перехоплені аудіозаписи, які оприлюднили українські силовики.
– Ви знаєте, що ваші переговори з дружиною потрапили на прослуховування українських спецслужб?
– Я не військовий.
– Цей номер зареєстровано на військового.
– Я не військовослужбовець, я не знаю, що там кому потрапило.
– Кержаєв ваше прізвище?
– Так.
– Як тоді вийшло, що ви фігуруєте в українському розслідуванні?
– Я не знаю, як там що вийшло. Я кажу, я не військовослужбовець.
Журналістам вдалося також поспілкуватися з дружиною Клима Анастасією Кержаєвою:
– Ви знаєте, що перемовини ваші були перехоплені й опубліковані?
– Які перемовини?
– Коли ваш чоловік Клим дзвонив вам і розповідав про автомобіль, по якому він вистрілив? І ви ще запитали: «Хохла вбив»?
– Я незаміжня.
– Але ви Анастасія Кержаєва?
– Ні, неправильно. Яка тобі різниця, яка?
– Анастасія, у вас навіть на аватарі стоїть спільна фотографія з Климом Кержаєвим.
– Я ще раз кажу, я не знаю хто це.
Винний у скоєнні воєнного злочину
Анастасія та Клим закрили свої спільні сторінки у соцмережах. А після розмови з журналістами дружина окупанта замінила головне фото профілю на селфі, де вже немає її чоловіка.
Попри ці зусилля у мережі ми знайшли декілька спільних фото пари. У тому числі з їхнього весілля. Також відомо, що у 2021 році в Кержаєвих народився син. У той час Клим був на військових навчаннях у Білорусі.
У Красноградському райсуді Харківської області державний адвокат Кержаєва просив суд виправдати його підзахисного. На його думку «стороною обвинувачення не доведено, звідки саме відбувався обстріл, не встановлено особу обвинуваченого і що саме він здійснював постріли в цивільне авто». Він також сказав, що здобуті стороною обвинувачення докази були отримані не процесуальним шляхом.
Однак, на думку колегії суддів, слідчі знайшли достатньо доказів провини російського військового в «порушенні законів та звичаїв війни». Заочно йому присудили 15 років за ґратами. Крім того, Кержаєв має виплатити сукупно 32,1 млн грн (770 000 євро) моральної шкоди. Клима Кержаєва оголосили у державний розшук.
Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайті новин «Вільне радіо».
