За даними слідства, у перші дні повномасштабного вторгнення РФ, 4 березня 2022 року громадянин України Олександр Косторний надіслав зображення території Міжнародного центру миротворчості та безпеки, що більш відомий в Україні як Яворівський полігон, своєму другові Олександру Свістунову. На прохання Свістунова Косторний продублював повідомлення на ще одну електронну пошту певного Ніколая Водолазова, якого ідентифікували як співробітника ФСБ РФ Юрія Водолазького.
В минулому мешканець Львова, Свистунов має російський паспорт і проживає в анексованому Криму з 2014 року. Він є одним із засновників партії «Русский блок» та Всеукраїнської громадської організації «Руський рух України». У 2017 році РНБО застосувала до Свістунова санкції, зокрема, заборонивши йому в’їзд в Україну.
13 березня 2022 року росіяни обстріляли Яворівський військовий полігон, що за 30 кілометрів від Львова, поблизу польського кордону, ракетами, влучивши у казарми, в яких спали солдати. Загинула 61 людина і ще 160 було поранено.
Мережа керованих з Росії діячів
74-річний Косторний – уродженець Львова і колишній працівник КДБ, керівник «Російського товариства ім. О.Пушкіна» та співзасновник і голова ще низки організацій. Він одружений, має чотирьох дочок і шестеро онуків.
Як показало слідство, цей чоловік належав до мережі керованих із Росії діячів, які під виглядом громадської діяльності фактично займалися дестабілізацією ситуації в Україні. У списку його контактів – працівники Федерального агентства у справах СНД, «Росспівробітництва», Посольства РФ у м. Києві, підрозділи МЗС РФ, колишні співробітники КДБ, журналісти пропагандистських каналів РФ, тощо.
До 1990 року Косторний служив майором в Управлінні зовнішнього спостереження Комітету державної безпеки колишнього СРСР (КДБ). Він закінчив Вищу Червонопрапорну школу КДБ у Москві. У 2002-2010 роках Косторний балотувався до Верховної Ради України від проросійських сил – Прогресивної соціалістичної партії України, Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» та Комуністичної партії України.
За версією слідства у той час у своєму листуванні з проросійськими активістами Косторний писав: «В Украине у власти последыши нацистов», «запредельный уровень фашизации на западной Украине» і «возить мордой по полу нынешних украинствующих». 9 травня 2015-го він із георгіївською стрічкою відвідав Пагорб Слави у Львові для покладання квітів на могили радянських солдатів. Ввечері того ж дня Косторний вийшов в ефір каналу «Россия-1», жаліючись, що «нацики» зірвали з нього георгіївську стрічку.
Організація протестів на заході України
Слідчі також встановили, що ще в 2015 році Свістунов давав Косторному задачі щодо організації мітингів на заході України, на яких звучало гасло: «Порошенка у відставку! Геть владу!» і тому подібне. За одного мітингувальника організаторам обіцяли 50-100 гривень. Щодо цього Косторний відповів, що Свістунов пропонував провести мітинги з приводу порушення прав людини. Він додав, що акції проводилися із дозволу влади і організацій, які він представляв, були офіційно зареєстровані і проти України нічого не робили.
Чоловік називає себе «свідомим правозахисником із 30-річним досвідом». Косторний є одним із засновників «Міжнародного товариства прав людини», значок якої надітий на лацкан його піджака щоразу як він перебуває в залі суду. Адвокат Юрій Палєй у суді зазначив, що його підзахисний вів «нормальне громадське життя» і зокрема брав участь у розробці закону про національні меншини.
Незабаром ЗМІ почали називати його «коригувальником»
Обвинувальний акт щодо Косторного передали до суду ще в кінці вересня 2022-го. Але тільки в січні 2023 року справу почали слухати по суті. Задовго до вироку в ЗМІ почали називати обвинуваченого «коригувальником», а рідні загиблих і зниклих на Яворівському полігоні відвідували судові засідання, очікуючи справедливого покарання.
Косторний засипав суд численними клопотаннями. Ображався на упередженість преси і дорікав суду байдужістю. «Я маю дійсно померти в камері?! Вам хоч відомо, що я зараз у лікарняній палаті, після того, як один із самогубців накинувся на мене з кулаками?!»
Не отримуючи бажаного, Косторний викрикував із місця, перебивав суддю Віктора Романюка, вступав у суперечку на підвищених тонах і за це отримував попередження, що буде видалений із залу засідання. Косторний вимагав заборонити журналістам фото і відеозйомку судового засідання. «Ті, хто знімає, не подають правдиво інформацію про хід судового засідання, не подають ті думки, які я висловлюю [...] Я не скоював того злочину. Я пропонував, щоб перевірили, чи можливо взагалі зробити те, що мені інкримінують. Це ніде не прозвучало. Дається неправдиво інформація, що я нібито націлював ракети».
Адвокат Палєй сказав про «важелі впливу на пресу» і пообіцяв, що «цивільні позови будуть подані».
«Я фотографував не карту»
Обвинувачений хотів, щоб процес узагалі закрили від публіки, кажучи, що називатиме «секретні дані» зі справи щодо розміщення об’єктів на Яворівському полігоні. Але за пару хвилин повідомив, що насправді усе таємне в відкритих засіданнях уже розголосили прокурор і слідчий, тому саме вони націлюють тепер російські ракети, а не він. «З 2013 року я жодного разу не був у районі Яворівського полігону, що може довести експертиза пересування мого телефона», – заявив Косторний.
Але насправді мобільний телефон показує, що 19 липня 2021 року Косторний побував у мисливсько-рибальському господарстві «Старичі», розташованому неподалік полігону, і сфотографував карту на стіні. Саме це зображення він передав представнику РФ на початку березня 2022-го. Зрештою, він це визнає. «Я багато років є членом мисливсько-рибальських об’єднань. Ці об’єднання зробили заяву, що для людей старших 70 років вони дозволяють безоплатно користуватися послугами таких мисливсько-рибальських товариств. Я їздив у Старичі, щоб оновити членський квиток», – пояснив він. «Зрозуміло, що аби дістатися до озер, де можна безоплатно рибалити, треба знати як туди доїхати. Саме з цією метою була сфотографована схема на стіні».
– З якою метою ви це скинули на телефон [Свістунову і Водолазову]? – уточнив прокурор Андрій Никеруй.
– Без усякої мети. Це звичайне звернення між людьми, які користуються послугами мисливсько-рибальського господарства.
– Ви всім такі схеми скидали?
– Ну неодноразово.
Захист наголошував, що немає документа який би засвідчив, що карта-схема мисливсько-рибальського господарства «Старичі» має гриф секретності чи її заборонено розповсюджувати. Адвокат особисто побував у приміщенні господарства і переконався, що карта висить на стіні в коридорі у вільному доступі.
«Неправда! Неправда! Я цього не писав!»
Основними доказами стали переписки і телефонні контакти обвинуваченого.
Прокурор процитував повідомлення, яке було ідентифіковано як повідомлення від агента ФСБ Водолазького: «Там рядом есть общежития, где живут военные инструктора, гостиницы может? Есть ли какое-то аномальное увеличение иностранцев? Где могут быть железки и иностранные грибы? Вообще нет ли понятной информации по той стороне?» На ці запитання, за версією прокурора, Косторний повторно надіслав карту «Старичів», зробивши позначку «3».
«Кажете я позначив? То ваші фантазії!» – відреагував Косторний. «Позначення, які є, то не я робив. Вони зроблені, коли ця схема надавалась у користування членам товариства мисливців та рибалок. Вона відкрита і дозволена ще в 2008 році Міністерством юстиції України для широкого вжитку».
– У подальшому є запитання: «Где могут жить военные инструктора? 3?» А ви відповіли: «4».
– Я не відповідав.
– У подальшому вас питаються: «3 і 4 – там общаги и места ночевок?»
– І що я відповів? Прочитайте! Написано, що я відмовився відповідати.
– Ні, від вас відповідь: «Да нет. Это все снимки 21 года. Но вполне возможно использование этих помещений для этих целей».
– Так. Можливо. Це припущення, це не твердження.
– Ви ж говорили, що переписка була з приводу грибів, а не військових гуртожитків.
– Він спитався. Я не знав, з якою метою. Я й відповів обтікаємо.
– А вас не стурбувало, що в той час летіли сотні ракет на Україну?
– Не брешіть! В той час нічого не летіло! Запитання брехливе! – прокричав Косторний.
– У березні 2022 року, коли Росія повномасштабно напала на Україну, ви на російській мові пишете про приміщення, де можуть проживати військовослужбовці.
– Неправда! Неправда! Я цього не писав! Це ваші міркування з цього приводу. Якщо б усі мали можливість подивитися ці записи, там весь час «не відповідає», «не відповідає», «не зняв трубку»…
– Обвинувачений, поясніть, якщо не ви це писали, то хто? – втрутився суддя.
– Спитайте прокурора, – відповів Косторний.
– Це ваш телефон, а не прокурора.
– Пане суддя, звертаю вашу увагу, що слідчий, який вів справу, відмовився, щоб я був присутній при огляді телефону. Тобто що туди занесли, яким чином, мені невідомо.
– У вас є версія, хто цю переписку міг вести, якщо не ви? – поцікавився суддя.
– Прокурор у мою відсутність. Слідчий, який мав той телефон.
«Ваша версія подій міняється кожні п’ять хвилин, Косторний»
Косторний вважає, що прокурор намагається зробити його цапом-відбувайлом і вигороджує керівництво полігону. Тривога пролунала о 3 годині ночі, але засоби оповіщення на полігоні нібито не спрацювали і військові залишалися спати в приміщеннях. Тому загибель людей є нібито відповідальністю керівництва полігону.
«Ці ракети наводяться не по схемам, якими я користувався і які я пересилав. Вони використовували для наведення американські супутники. Треба мати знімки з космосу», – сказав обвинувачений. Водночас ніяких висновків експертів, як націлюються подібні ракети у матеріалах справи немає. Показання Косторного часто були непослідовними.
Він підтвердив, що був членом правління ветеранської організації міста Львова і допомагав людям отримувати гуманітарну допомогу. «За свій кошт я їздив по районам навколо Львова, збирав їжу і розвозив літнім людям, яким 80 і більше років», – розказав він.
– Уточніть, в який період ви це робили? – попросив суддя.
– Та багато років. 30 років я займався правозахисною діяльністю.
– Ви ж на запитання прокурора сказали, що з 2013 року ви за межі Львова не виїжджали. Один раз тільки поїхали в Старичі… А зараз ви розповідаєте, що 30 років їздите по всім селам і гуманітарку роздаєте.
– Саме так.
– Ви казали п’ять хвилин тому, що за межі Львова не виїжджали з 2013 року. Це неправда?
– Я мав на увазі, що в район полігону.
– Ваша версія подій міняється кожні п’ять хвилин, Косторний!
На думку захисту, у справі про державну зраду немає складу злочину
Захисник вважає, що в випадку держзради співрозмовник Косторного мав би бути представником державних органів країни-ворога. «Свістунов, можливо, знаходиться під санкціями, можливо, ні. Я навіть цього перевіряти не буду. Але він є громадянином України і не доведено, що він є представником ворога», – зазначив Палєй.
Косторний каже, якщо він винен у наведенні ракет, то його мали б звинуватити у загибелі людей і завданні матеріальної шкоди. Але в обвинувальному акті цього немає. «Якщо я винний, що загинули люди, я можу виразити лише співчуття родинам загиблих. Але прокурор не визнає мене винним, бо пише: потерпілі у кримінальному провадженні відсутні [...] Я дійсно не маю відношення до тої біди. В чому тоді мене звинувачують?! Що я сфотографував дозволену для користування всім громадянам України схему розташування мисливсько-рибальського господарства?!» Свій виступ у дебатах він завершив російською: «Совесть рано или поздно просыпается. Надеюсь увидеть живым последствия того, как совесть проснется у здесь присутствующих. Спасибо!»
За державну зраду Косторного засудили до максимально можливого покарання – 15 років увʼязнення. Довічне увʼязнення йому не могли б дати навіть у випадку більш жорсткої кваліфікації, оскільки, за законом, воно не призначається особам старшим 65 років.
Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайті новин "Sudovyi Reporter".
