Чоловік мав гарний будинок у Херсонській області в Україні. Коли у 2022 році російські війська жорстоко атакували та окупували цю територію, він одразу ж виїхав з неї. У хаосі чоловік загубив документи, які доводили, що він є власником. Потім він дізнався, що його будинок зруйнований. Коли він почув про новий Реєстр збитків для України, йому стало цікаво, як він може претендувати на компенсацію. Цю історію розповіла Олеся Заєць, проектна менеджерка Української правової мережі («Ukrainian Legal Network»), під час семінару, організованого 29 травня в Інституті Т.М.С. Ассера в Гаазі, присвяченому новому механізму.
Для пані Заєць Реєстр є важливим кроком у довготривалому процесі притягнення Росії до відповідальності за величезну шкоду, яку вона завдає. Лише через дев'ять місяців після початку руйнівного вторгнення Російської Федерації в Україну, 14 листопада 2022 року, Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Сприяння правовому захисту та відшкодуванню збитків у зв'язку з агресією проти України», в якій визнала, що жертви та держава Україна мають право на відшкодування відповідно до міжнародного права. Резолюція закликала до створення міжнародного реєстру.
Через півроку, 17 травня 2023 року, Рада Європи, представники Європейського Союзу, а також Канада, Японія та США створили те, що офіційно називається Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. «Це найбільший в практичному плані збіг думок на рівні держав з питання відповідальності за порушення міжнародного права за останні 75 років», – сказав Маркіян Ключковський, український юрист з багаторічним досвідом у сфері міжнародного права та вирішення спорів, який був призначений виконавчим директором Реєстру, виступаючи на семінарі з основною доповіддю.
Мандат охоплює Україну та її територіальні води. Однак часові рамки обмежені збитками, втратами і травмами, завданими Росією від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Це виключає шкоду, завдану попередніми наступальними діями у 2014 році, коли Росія окупувала Крим та частину Донбасу. «На жаль, світова спільнота не визнала події 2014 року актом агресії проти України», – пояснює Ключковський.
«Ми очікуємо від 6 до 8 мільйонів заяв»
Після року підготовки Реєстр збитків відкрив свій портал 2 квітня 2024 року. Люди вже можуть подавати заяви за однією конкретною критично важливою категорією: пошкодження або руйнування житлового майна. Потерпілі можуть завантажити свою заяву та додати документи як докази через «Дію», веб-портал та додаток, розроблений українським урядом. Усі докази мають надходити від заявника за наявності чітко вираженої ним згоди. «Це є і завжди має бути процес, заснований на міжнародному праві. Ми не можемо бути легковажними щодо доказів», – підкреслює Ключковський.
Наразі подано близько 3 000 заяв. Очікується, що буде подано від 300 000 до 600 000 заяв за зруйновані або пошкоджені будинки. «Це лише початок», – сказав Захар Тропін, директор українського департаменту міжнародного співробітництва, під час попереднього семінару, організованого в Нідерландах Українською правовою мережею.
У березні Рада Реєстру збитків затвердила повний перелік категорій, які, як передбачається, включатимуть: вимушене переселення, порушення особистої недоторканності (смерть або зникнення безвісти близьких членів сім'ї, серйозні тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання, позбавлення волі, примусова праця, депортація дітей і дорослих); втрату майна, доходу або засобів до існування; втрату доступу до охорони здоров'я та освіти. Держава Україна отримає можливість подавати заяви щодо: пошкодження або знищення майна; втрати історичної, культурної та релігійної спадщини; шкоди навколишньому середовищу та природним ресурсам; гуманітарних державних витрат на підтримку постраждалого населення; розмінування та знешкодження нерозірваних снарядів. Крім того, юридичні особи, такі як підприємства, можуть подавати заяви щодо відшкодування збитків і втрат.
«Ми очікуємо від 6 до 8 мільйонів заяв. Це, безумовно, найбільша програма відшкодування, основана на міжнародному праві, в історії», – каже Ключковський.
Наразі до кожної з 3 000 поданих заяв щодо житла додається в середньому по 7 документів. Це означає, що потенційно механізм повинен опрацювати щонайменше 42 мільйони документів. За словами Ключковського, це «великий технічний виклик». Але технічна інфраструктура дозволяє проводити перехресні перевірки, використовувати зовнішні бази даних «для пошуку закономірностей, прогалин і ризиків», статистичну вибірку і застосовувати штучний інтелект. Але «не може бути рішення, яке приймає тільки комп'ютер або штучний інтелект», – запевняє Ключковський. Як правило, на заяву має подивитися хоча б «пара людських очей».
Чи є це справжньою можливістю?
Але проектна фахівчиня УПМ Заєць має сумніви, чи все так просто для тих, хто пережив насильство. У своєму виступі вона розповіла, що відвідала сторінки Реєстру та Ключковського в LinkedIn, де знайшла багато пояснень та інструкцій. «Вони блискучі. Для мене абсолютно зрозумілі. І я бачу, що вони практичні. Але знову ж таки, звичайним людям іноді потрібен переклад», – каже вона. Для Ключковського це не питання перекладу. «Ми повинні говорити обома мовами» – мовою закону і мовою людей.
Просвітницька робота має вирішальне значення для того, щоб жертви в Україні та за кордоном знали про існування Реєстру і про те, як він працює. «Які, наприклад, можливості є для сім'ї, чий будинок не зруйнований, але окупований росіянами?», – запитує пані Заєць. За її словами, чоловік, який втратив свій будинок у Херсоні, живе за кордоном, і йому важко уявити, як він може шукати документи, що підтверджують його право власності, в той час як українські архіви, до яких йому потрібно звернутися, знаходяться на окупованій території і можуть бути фактично знищені. Пані Заєць вважає, що супутникові фотографії та розслідування груп OSINT (Розвідка з відкритих джерел) могли б допомогти жертвам зібрати докази.
Той факт, що заяви можна подавати лише за збитки, які сталися 24 лютого 2022 року або пізніше, може призвести до нерівності, коли одна вулиця була зруйнована після повномасштабного вторгнення і власники можуть звернутися за компенсацією до Реєстру, а інша частина була зруйнована до цієї дати і власники змушені звертатися до інших механізмів, підкреслює вона. Керування очікуваннями – це окреме питання. Люди приходять до пані Заєць та її колег з УПМ і запитують: коли буде компенсація, чи є вона справжньою, де гроші і як нам їх виплатять?
Чекати закінчення війни?
Реєстр має стати частиною більш масштабного механізму відшкодування. Резолюція Ради Європи, на підставі якої було створено Реєстр, також передбачає створення Комісії з розгляду заяв, яка вирішуватиме, які суми виплачувати заявникам за завдані їм тілесні ушкодження, збитки та шкоду. Наразі Реєстр та уряди країн працюють над текстом, що визначає мандат, принципи, підходи та структуру цього складника, який, як очікується, буде завершено до кінця року і подано на затвердження державам. Ключковський підкреслив, що Реєстр стане частиною Комісії з розгляду заяв.
Ще один компонент, на який покладають великі надії, – Компенсаційний фонд. Наразі незрозуміло, яким чином він буде наповнюватися, щоб мати змогу фінансово компенсувати збитки постраждалим і державі. «В ідеалі, ми б мали ситуацію, коли війна закінчилася, коли є явний переможець, яким, звичайно, є Україна. І ми мали б післявоєнну ситуацію, коли агресор вибачається і робить всі необхідні кроки для забезпечення репарацій», – зазначив під час семінару Куштрім Істрефі, доцент Утрехтського університету.
Уся увага прикута до приблизно 260 мільярдів доларів активів російської держави, які заморожені за кордоном. «Уряди в усьому світі розглядають питання про те, чи можна конфіскувати і перепрофілювати ці активи на користь України, і якщо так, то яким чином», – пише неурядова організація REDRESS у звіті за грудень 2023 року. Але Істрефі підкреслює, що непередбачені податки на заморожені активи створять «дуже малий бюджет» для компенсаційного фонду. А для конфіскації заморожених російських активів існують юридичні питання, які необхідно вирішити, коли йдеться про «суверенний імунітет, процесуальні та належні правові гарантії», пише REDRESS.
Робота над відшкодуваннями розпочалася. Ключковський підкреслює, що «її терміни вимірюються роками, а не місяцями. Але кожен шлях починається з одного першого кроку».
ЯКІ ЩЕ ШЛЯХИ ОТРИМАННЯ ВІДШКОДУВАННЯ В УКРАЇНІ?
Реєстр збитків для України – не єдиний механізм відшкодування збитків, доступний для українців. У листопаді минулого року REDRESS опублікував огляд національних та міжнародних механізмів. До них відносяться українські судові механізми (компенсація в певних цивільних справах), адміністративні механізми (для відшкодування майнової шкоди) та компенсаційні заходи (за порушення прав людини під час утримання під вартою). Вікторія Керр, молодший науковий співробітник Інституту Т.М.С. Ассера та консультант REDRESS, зазначає, що ці механізми помилково розглядаються як «допомога», а не як відшкодування збитків. Україна також має намір створити Програму термінової тимчасової компенсації для потреб постраждалих від сексуального та гендерно зумовленого насильства.
На міжнародному рівні існує Цільовий фонд для жертв при Міжнародному кримінальному суді, який може надавати відшкодування, підтримку та реабілітацію жертвам, у тому числі в рамках свого мандату з надання допомоги, який не передбачає винесення обвинувального вироку після завершення судового розгляду. REDRESS також посилається на Європейський суд з прав людини, який є «шляхом для жертв стосовно порушень, що мали місце до 16 вересня 2022 року». Відтоді Росія більше не є учасницею Європейської конвенції з прав людини.
