У ніч на 12 березня 2022 року, під час облоги Чернігова, що на півночі України, російські війська запустили ракету «Іскандер» в готель «Україна». Пропагандистські медіа зняли про це декілька сюжетів. Вони не заперечують того, що саме готель був ціллю, а метою атаки назвали «знешкодження іноземних найманців».
Представник власника готелю Микола Тарасовець каже, що хоче відшкодування від того, хто завдав збитків – Росії. Сам бізнесмен не поспішає з відбудовою, бо це, за підрахунками компанії, яка управляє «Україною», понад 12 мільйонів доларів США. З його слів, на даний час він не знає механізму компенсації збитків від держави та куди йому з цього приводу звертатися.
Чи можливо відшкодувати втрати бізнесу, який зазнав збитків внаслідок вторгнення, коштом заморожених активів РФ з різних країн світу? Який алгоритм дій наразі напрацьований в України? В яких країнах зберігаються ці активи? Що про це кажуть юристи, експерти та чи може отримати бізнес реальні гроші?
«Ми хочемо, щоб Росія за все відплатила»
У відповідь на інформаційний запит Суспільного Офіс Президента України повідомив, що станом на травень 2024 року, у різних країнах світу заморожено активів РФ на понад 270 мільярдів доларів США.
«Після 24 лютого 2022 року РФ перестала публікувати свої офіційні дані. Більшість російських активів заморожено в країнах Європи. Найбільша частина, а саме близько 205 мільярдів доларів перебувають у Бельгії (зокрема, у депозитарії Euroclear), у Франції заморожено близько 21 мільярда доларів, у Швейцарії близько 8 мільярдів, у США – від 4 до 5 мільярдів, 34 мільярди у Японії».
Зазвичай ці резерви переважно у вигляді цінних паперів. Тому їх отримують не банки, а центральні депозитарії цінних паперів, такі як Euroclear, каже аналітикиня Київської школи економіки Анна Власюк. «Стосовно безпосередньо грошових коштів, зараз їх стає більше. Настає строк погашення цінних паперів, і тому Euroclear отримує грошові надходження, адже всі зобов'язання продовжують діяти. Тому наразі з'являється більше грошей».
«Звісно, ми хочемо, щоб нам відплатила за все РФ. Адже вона зруйнувала наш бізнес, – каже Микола Тарасовець. – Але я не знаю алгоритму дій взагалі. В Україні, як у держави, його немає. Як і немає визначеності, що робити далі постраждалому бізнесу».
На думку Андрія Климосюка, кандидата юридичних наук та керівника проєктів Інституту законодавчих ідей «треба наполягати на тому, щоб компенсація шкоди, завданої агресією, здійснювалася коштом того, хто завдав цієї шкоди. Ця аксіома застосовна й до наслідків найважчих порушень міжнародного права та збитків, завданих війною».
Микола Тарасовець позови в українські суди не подає, адже одна сторона, тобто Російська Федерація буде відсутня в судовому процесі. «Це взагалі нонсенс для судового процесу. Проблема в тому, як матеріали нашого суду будуть виглядати в міжнародних судах надалі. Ми консультувалися з юристами-міжнародниками, вони не дуже задоволені саме таким планом дій. Тому нам залишається тільки чекати від держави плану дій для постраждалого від війни бізнесу».
Такої ж думки й аналітикиня Анна Власюк. «Російські заморожені активи перебувають не в Україні. Ми конфіскували те, що могли, те, що в нашій юрисдикції. Бізнесу краще чекати. Тому що немає сенсу судитися в українському суді проти Росії. В принципі – це можливо, але потім його ж потрібно виконувати в міжнародному суді».
Отримання доходів від російських заморожених активів
Анна Власюк каже, що конфіскувати активи інших країн – це нормальна практика з країною, з якою проголошений стан збройного конфлікту. «Спочатку була позиція в усіх країнах G7, що це взагалі навіть не варто обговорювати. Зараз ми бачимо обговорення варіантів використання доходів, які отримує Euroclear на заморожені активи».
13 червня 2024 року лідери країн G7 все ж таки ухвалили рішення щодо виділення Україні 50 мільярдів доларів з доходів від заморожених російських активів. Україна зможе отримати гроші до кінця року. Раніше G7 зобов'язалися тримати активи замороженими, доки Росія не виплатить Україні компенсацію за завдану шкоду. Пізніше США, Велика Британія, Японія та Канада наполягали на конфіскації активів на користь Україні. В той час інші країни G7 були проти такого рішення.
Відповідно до спільного комюніке країн «Групи семи» після саміту в Італії, Світовий банк наразі оцінює завдані Україні збитки в 486 мільярдів доларів. Однак з кожним днем «ця сума збільшується», йдеться у документі.
У травні 2024 року посли країн ЄС погодили принципові заходи щодо використання надприбутків від заморожених російських активів на відновлення та озброєння України. У Раді ЄС повідомляють, що ці прибутки використовуватимуть для подальшої військової підтримки України, у тому числі із залученням підприємств українського оборонно-промислового комплексу, а також для програм відновлення. Як зазначив Андрій Климосюк, потенційні 50 мільярдів доларів навряд чи витратять на відшкодування зруйнованому або пошкодженому бізнесу.
Схвалений механізм передбачає, що центральні депозитарії у країнах ЄС, які утримують російські суверенні активи та резерви на суму понад один мільйон євро, спрямують на ці цілі частину чистого прибутку від використання таких активів, накопиченого з 15 лютого 2024 року. Ці суми будуть виплачуватись Центральними депозитарними банками ЄС раз на два роки та використовуватимуться для подальшої військової підтримки України через Європейський фонд миру, а також для підтримки потужностей оборонної промисловості України та її потреб у відбудові за програмами ЄС. Кошти розподілятимуть таким чином: у Європейський фонд миру – 90%; програми ЄС, що фінансуються з бюджету ЄС, – 10%.
21 червня Єврокомісар із питань торгівлі Валдіс Домбровскіс на прес-конференції ECOFIN сказав, що «в першу чергу увага на використанні цих доходів буде зосереджена на військовій підтримці України».«Перший транш з доходів від заморожених російських активів Україна, ймовірно, отримає до кінця літа 2024 року. За нашими оцінками, цього року завдяки нашим заходам буде доступно до 3 мільярдів євро, і ми очікуємо здійснити перший платіж у розмірі 1,5 мільярда євро», – сказав Домбровскіс.
Механізм компенсації: що це означає?
Інший варіант – це компенсаційний механізм, додає Анна Власюк, який для таких випадків зараз і створюється. «Але це питання досить складне, багатокомпонентне, політично вмотивоване. Більш політично, ніж юридично, – каже Андрій Климосюк, – тому що можливість відшкодування саме коштом певних заморожених активів, доходів від них, конфіскації цих коштів – це окремі питання, які потребують окремого обговорення. Наразі немає реальних дієвих інструментів, які б дозволяли компенсувати завдану шкоду. Є лише певні державні програми, які спрямовані на часткову компенсацію і грошову допомогу постраждалим від війни».
Про міжнародний компенсаційний механізм в Україні та разом з міжнародними партнерами почали говорити в перші місяці після повномасштабного вторгнення РФ. І вже 18 травня 2022 року Президент України підписав відповідний указ про його створення. 2 квітня 2024 року в Гаазі офіційно запрацював Реєстр відшкодування завданих російською агресією збитків в Україні. За даними Мін'юсту, компенсаційний механізм містить такі елементи: Реєстр збитків, який прийматиме заяви щодо завданих збитків, втрат чи шкоди; Комісія з розгляду заяв, яка на основі інформації з реєстру розглядатиме заяви та присуджуватиме компенсації; Компенсаційний фонд, який буде джерелом виплат за рішеннями комісії та, як передбачається, наповнюватиметься коштом конфіскованих за кордоном суверенних російських активів.
То чи можуть підприємства розраховувати на відшкодування збитків коштом заморожених російських активів та який план дій для підприємців? Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра відповідає: «Перше, що треба зробити – подати заяву до Реєстру збитків», який 26 березня 2024 року затвердив понад 40 категорій заяв. «Наразі можливість подання заяв доступна щодо першої категорії» – пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. «Очікується, що інші категорії будуть запущені протягом року. Зокрема, однією із затверджених категорій заяв є категорія С3 – збитки бізнесу та інші економічні втрати».
«На це підуть роки»
«Реєстр збитків є лише першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму», – зазначили в Мін'юсті. Два інші компоненти ще мають бути розроблені. За словами Ірини Мудрої, подання перших реальних заяв від постраждалих до Міжнародного Реєстру збитків – це ознака того, що запропонована концепція компенсаційного механізму втілюється в реальне життя. «Заявники вже можуть подавати до Реєстру заяви, пов'язані з пошкодженням або знищенням житлової нерухомості. Очікується, що в цій категорії буде подано від 300 000 до 600 000 заяв», – повідомляє Міжнародний реєстр збитків. Коли Реєстр почне працювати на повну потужність, передбачається, що в ньому буде працювати до 45 співробітників. Десять з них працюватимуть в Київському офісі Реєстру, відкриття якого відбулося 22 березня.
Андрій Климосюк додає, що концепт майбутнього компенсаційного механізму та запуск першого його компоненту – Реєстру збитків – був здійснений за «рекордно для світової історії короткий термін». «Фактично його створили й запустили менше ніж за рік від початку повномасштабного вторгнення. Це для світової історії дуже швидко і ми сподіваємося, що інші компоненти компенсаційного механізму, зокрема, комісія, яка буде розглядати кожну заяву і присуджувати фактично виплати постраждалим, і фонд, тобто основне джерело, завдяки якому будуть здійснюватися ці виплати, будуть теж створені швидко».
«На це підуть роки», – попереджає Анна Власюк.
Збір доказів
Власники зруйнованого готелю «Україна» в Чернігові, як і інші юридичні особи поки що не можуть подавати заявки до Міжнародного реєстру збитків. «Слід розуміти, що на цьому етапі йдеться лише про фіксацію шкоди, конкретні виплати будуть здійснюватися лише після запуску роботи відповідної Комісії та наповнення фонду. Однак в тому, що таке відшкодування буде рано чи пізно здійснено, сумнівів немає», – каже Климосюк. «Кожен постраждалий, незалежно від того, чи це юридична особа, чи це фізична особа, має зібрати якнайбільше доказів, адже наразі ми не знаємо, який буде стандарт доказування. Тобто [чи буде достатньо] письмових доказів та документів, чи достатньо буде показів свідків, чи потрібно буде ще щось. Зазвичай, у таких справах стандарт доказування є пониженим та має враховувати об’єктивні обставини війни. Але важливо зібрати якомога більше доказів, які доводять, що шкода була завдана саме російською агресією, а також підтвердження розміру завданої шкоди, якщо це можливо. Тоді буде вищим шанс у майбутньому отримати належну компенсацію за рахунок активів РФ».
Микола Тарасовець розповів, що правоохоронці порушили кримінальне провадження, провели експертизи щодо готелю «Україна». «Цим СБУ займалася. Вони нам надали всі матеріали. Ми зробили собі копії. Потім дослідження було, якою ракетою та звідки був завданий удар по готелю. Є вже й дослідження експерта по будівлі, що вона в непридатному стані. Тобто зі своєї сторони ми зібрали все, що могли».
Станом на 22 червня готель «Україна» оточений парканом. Там проводять демонтаж, щоб аварійна будівля в центрі Чернігова не несла загрозу містянам. Демонтаж проводиться коштом власників готелю «Україна», розповів Микола Тарасовець. «На кожному етапі аналізуватимемо, чи можна щось зберегти, чи доведеться повністю розбирати будівлю. Це наш перший такий досвід. Безпека на першому місці».
Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайті новин "Suspilne".
