З початку повномасштабного вторгнення в Україну кількість кримінальних справ за державну зраду в Росії поступово зростала і вже досягла рекордного рівня – з початку цього року було ухвалено 48 обвинувальних вироків. За даними Судового департаменту при Верховному суді РФ, у 2023 році Росія засудила 39 осіб за звинуваченням у державній зраді. У 2022 році було зафіксовано лише 16 вироків.
У липні 2022 року до закону про державну зраду були внесені поправки, що стосуються дій, пов'язаних з переходом на бік ворога під час збройного конфлікту або воєнних дій проти Росії. У квітні 2023 року максимальне покарання за державну зраду було збільшено з 20 років до довічного ув'язнення. «З 2023 року слідчі почали розслідувати справи за раніше неактивною формою державної зради, а саме – «діяльність, направлена проти безпеки Росії». ФСБ [Федеральна служба безпеки, орган виконавчої влади, що спеціалізується на боротьбі з тероризмом та державній безпеці] розглядає під цим грошові перекази, розклеювання листівок, надсилання фотографій, вчинення терористичних актів або диверсій та іншу підтримку України», – пояснює Євген Смирнов, юрист правозахисного проєкту «Перший відділ», що спеціалізується на справах про шпигунство та державну зраду.
Адвокатка Олена Савельєва, яка вивчає судову практику у справах про державну зраду, розповідає, що з літа 2022 року ФСБ почала видавати попередження – найчастіше шляхом запрошення людей до своїх регіональних управлінь на співбесіди – громадянам, які переказували гроші українським фондам чи організаціям. Після цих так званих «профілактичних заходів» почали з'являтися перші справи за пожертвування для України.
За підрахунками Justice Info, зробленими на основі даних ЗМІ та урядових звітів, у першій половині 2024 року в Росії було винесено 48 обвинувальних вироків за державну зраду або спробу вчинення державної зради. З них 44 справи, або 92%, були пов'язані з діями на користь України. Громадян Росії переслідують не лише в прикордонних регіонах (таких як Ростовська, Воронезька, Бєлгородська області або окупований Крим), але й по всій країні, в тому числі у віддалених регіонах, таких як Амурська область (8600 км від Москви) та Ханти-Мансійський автономний округ (2600 км від Москви).
Три історії зради
Найчастіше справи про державну зраду у зв'язку з діями на користь України порушуються за трьома пунктами: перехід (або планування переходу) на бік ворога, надання фінансової підтримки Збройним силам України або передача інформації про дислокацію російських військ.
У матеріалах справ часто згадуються три збройні формування, які приєдналися до ворога: Легіон «Свобода Росії», «Російський добровольчий корпус» та «Сибірський батальйон». Перше з них, також найбільш відоме, увійшло до складу Збройних сил України в березні 2022 року. Переважно до його складу входять росіяни. Воно відоме своїми рейдами, розпочатими з території України, в Бєлгородську та Курську області влітку 2023 та навесні 2024 року: кілька разів його підрозділам вдавалося прорватися через російський кордон. У березні 2023 року Верховний суд Росії визнав «Легіон» терористичною організацією і заборонив його діяльність на території країни.
У квітні 2024 року 19-річний В'ячеслав Куликов з Липецької області, що на заході Росії, був засуджений до дев'яти років позбавлення волі. Слідство стверджувало, що він надіслав PDF-файл зі своїми особистими даними кільком українським організаціям. Він був завербований Легіоном «Свобода Росії», який спочатку запропонував йому пройти перевірку. Російське слідство стверджує, що Куликов обрав підпал злітно-посадкової смуги військового аеродрому під Липецьком як своє випробувальне завдання. Він отримав детальні інструкції від керівництва Національної гвардії в Києві про те, як виготовляти пляшки із запалювальною сумішшю. Після здійснення кількох диверсій у Липецькій області Куликов планував виїхати в Україну через Грузію. Його заарештували в лютому 2023 року. Куликову висунули звинувачення не лише у спробі державної зради, але й у спробі вчинення терористичного акту та участі в українському збройному формуванні.
Росіян також звинувачують у переказі коштів українським благодійним організаціям. Такі судові справи часто з'являються випадково, наприклад, коли хтось проходить додаткову перевірку на кордоні. Так сталося з 19-річним Данилом Єфімовим. 3 липня 2024 року він був засуджений до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за переказ грошей українському благодійному фонду Сергія Притули.
Наприкінці грудня 2023 року Єфімов разом з батьком і дівчиною летів з Волгограда до Туреччини, щоб відсвяткувати Новий рік. На той момент у юнака був лише український закордонний паспорт – він мав російський внутрішній паспорт, але ще не отримав закордонного. Це привернуло увагу прикордонників, які забрали його до приміщення для допитів, конфіскували мобільний телефон, а в банківському додатку знайшли кілька переказів на рахунок українського фонду. Єфімова одразу ж затримали.
У вироку суду зазначено, що після початку війни він «постійно перебував у стані стресу» і хвилювався за своїх родичів і друзів в Україні. Він регулярно читав новини про нібито скоєні російськими військовими злочини, і його родичі ділилися подібними історіями. «Під впливом цих публікацій та інформації від родичів і друзів у нього склалося хибне враження про Збройні сили України, їхні воєнізовані формування та необхідність підтримки української армії», – йдеться у рішенні суду.
Про справи, порушені через передачу даних про дислокацію російських військ, відомо небагато. Найчастіше обвинуваченими стають звичайні громадяни, і про їхнє затримання стає відомо не одразу, іноді лише на етапі винесення вироку. Про такі випадки пишуть ЗМІ з посиланням на прес-релізи ФСБ. Наприклад, у травні 2024 року суд у Забайкальському краї (схід Росії, 6100 кілометрів від Москви) засудив місцеву жительку Сулейманову (її ім'я ФСБ не називає) до 12 років позбавлення волі. За версією слідства, вона збирала і передавала інформацію про пересування російських військовослужбовців і підрозділів у Забайкальському краї, які готувалися до відправки в зону «спеціальної військової операції».
Навесні цього року житель Самари Георгій Камлаш був засуджений до 13 років колонії суворого режиму. Його визнали винним у тому, що в першій половині 2023 року він надав Україні інформацію про пересування військової техніки через Самарську область (Приволзький федеральний округ, 1000 км від Москви), сфотографувавши залізничні станції Кінель і Безім'янка та надіславши їх з коментарями Збройним силам України по мобільному месенджеру.
Обвинувачення науковців
До війни російські суди часто розглядали справи вчених за звинуваченням у державній зраді. За словами адвоката Савельєвої, кількість справ за участю вчених не зменшилася, але ці справи відійшли на другий план у зв'язку зі сплеском «українських справ». Справи щодо науковців розглядаються набагато довше і часто закінчуються винесенням суворіших вироків на 15-20 років, зазначає вона. «Я можу пов'язати це зі складністю процесу збору доказів. Для українських справ достатньо листування про погляди, наміри або інформації про грошові перекази в Україну; з науковцями складніше», – пояснює вона.
Спостереження Савельєвої підтверджуються статистикою. Одним із чотирьох вироків у 2024 році, не пов'язаних з Україною, став вирок 77-річному вченому Анатолію Маслову. Доктор фізико-математичних наук, професор Новосибірського державного технічного університету, Маслов був затриманий у червні 2022 року. За версією ФСБ, у 2014 році Маслов надав німецькій розвідці інформацію про секретні наукові розробки. Судове переслідування фахівця з фізики і хімії плазми пов'язане з його дослідженнями вуглеводневого палива для літаків. Маслов заперечував звинувачення, але суд засудив його до 14 років колонії суворого режиму.
«Тепер під загрозою будь-хто»
Одна з найгучніших справ про державну зраду останніх місяців стосується російсько-американської громадянки Ксенії Кареліної Хавани. За даними правозахисників, її справа пов'язана з переказом 24 лютого 2022 року 51,8 доларів з її американського банківського рахунку на рахунок американського фонду допомоги Україні. Після повернення до Єкатеринбурга з Лос-Анджелеса взимку 2024 року її спочатку затримали за адміністративною справою, а згодом висунули звинувачення у державній зраді. Зараз її справу розглядає в закритому режимі Свердловський обласний суд.
Юристи вважають, що сплеск ще попереду. «Від затримання людини за звинуваченням у державній зраді до винесення вироку часто проходить півтора-два роки. З 2014 по 2022 рік середня кількість справ становила близько 15 на рік. У 2022 році відбулося зростання до кількох десятків, а вибуховий ріст спостерігався у 2023 році», – пояснює Смирнов. За його оцінками, ФСБ порушує від 150 до 220 справ на рік. «Зараз цими справами можуть займатися слідчі з будь-якого регіону. До повномасштабного вторгнення ними займалися тільки спеціальні підрозділи, – каже він. – На відміну від довоєнного періоду, коли неможливо було виокремити групи, які ризикували стати мішенню, зараз звинувачення у державній зраді висувають і науковцям, і чиновникам, і домогосподаркам, і школярам, і військовослужбовцям. Тепер під загрозою будь-хто».
