В Україні засуджено поплічника Кадирова

Дванадцять вразливих пацієнтів померли протягом трьох тижнів терору, з яким вони зіткнулися в перші дні російської окупації. Вони померли в українському психоневрологічному інтернаті, який перебував під контролем російського полковника, наближеного до лідера Чечні Рамзана Кадирова. 12 вересня Бородянський районний суд визнав цього російського полковника – Данііла Мартинова – винним у скоєнні воєнних злочинів і засудив його до 11 років позбавлення волі, які він відбуватиме у випадку арешту.

Світлина, опублікована 2 березня 2022 року в мережі Х з таким дописом: «Чеченські бойовики на шляху до Києва». Магомед Тушаєв, лідер СОБР «Терек» [чеченського спеціального загону швидкого реагування], зображений ліворуч. Данііл Мартинов, чоловік праворуч, раніше служив у підрозділі ФСБ «Альфа» і відіграв ключову роль у створенні та підготовці чеченських CСО [сил спеціальних операцій].
Світлина, опублікована 2 березня 2022 року в мережі Х з таким дописом: «Чеченські бойовики на шляху до Києва». Магомед Тушаєв, лідер СОБР «Терек» [чеченського спеціального загону швидкого реагування], зображений ліворуч. Данііл Мартинов, чоловік праворуч, раніше служив у підрозділі ФСБ «Альфа» і відіграв ключову роль у створенні та підготовці чеченських CСО [сил спеціальних операцій].
5 хв 4Приблизний час читання

О 10 ранку 26 лютого 2022 року Марина Ганіцька побачила, що під воротами стоїть танк з буквою V і сфотографувала його. У перші дні вторгнення росіяни стріляли по вікнах, щоб люди не виглядали на них. Поки був зв’язок Ганіцька робила публікації у Фейсбук, щоб усі знали, що тут в інтернаті є люди: «Раптом уб’ють. Записала відео, щоб лишилося».

Ганіцька була директоркою Бородянського психоневрологічного інтернату в Київській області, коли в лютому 2022 року близько 400 жителів установи, серед яких були прикуті до ліжка пацієнти та люди в кріслах колісних, співробітники, мешканці сусідніх будинків та діти, стали заручниками російських окупантів. 

«Ми зрозуміли, що це чеченці» 

– 5 березня вибили ворота і увірвалися в двір машинами, – розповіла вона на суді. – Як ми зрозуміли з того як вони виглядали, це були чеченці. Нас усіх вивели. Обшукували будівлю, погрожували, якщо знайдуть зброю або ми переховуємо військових чи тероборону, якщо ми нацисти, то нас буде страчено, вбито, зірвуть нас, залякували: «Навколо все заміновано. Ви знаєте, скільки часу знадобиться, щоб від вас тут нічого не залишилося?» або: «Ми складемо вас в коробку і відправимо вашому президенту, тому що у вас в Києві нацистський уряд, і ми прийшли, щоб спалити ваш уряд».

Тоді було холодно, морози 10-12 градусів, – згадувала на слуханнях директорка установи. – Роздягали підопічних наших на предмет татуювань. Думали, що це тероборона, а не підопічні про тих, які зовні не схожі на хворих.  Я попереджала, я благала, щоб не стріляли. Я кажу: «Якщо ви бачите багато чоловіків, то це просто хворі люди, вони, як діти, і просто я вас прошу не стріляти». Вони: «Покажіть нам дітей». Я кажу: «Я не можу показати вам дітей, бо ви зі зброєю». Діти були в нас в окремому підвальному приміщенні. Але казали мені потім, що хтось заходив з їхніх військових у підвал, де були діти… Діти здебільшого всі були аутисти. Такий діагноз, що ти за руку цю дитину не завжди можеш узяти. 

Згідно зі свідченнями, працівники давали солдатам ключі від дверей, але ті не реагували і вибивали з ноги двері, заходили в кімнати, де лежали хворі. При цьому були не в балаклавах, усі з відкритими обличчями, більшість із довгими бородами, у новій, чистій, «елітній» формі і обовʼязково носили георгіївські стрічки [використовуються в Росії для вшанування військової доблесті].

Borodyanka’s psychoneurological hospice near Kyiv, Ukraine.
Невдовзі після вторгнення в Україну в лютому 2022 року чеченський батальйон російських військ взяв в облогу психоневрологічний інтернат у Бородянці та його пацієнтів у будівлі, розташованій приблизно за 80 кілометрів від Києва, столиці України.

Данііл Мартинов, головуючий росіянин

Один із них був за старшого, не мав бороди і говорив чистою російською, без акценту, віддавав команди і його всі слухались беззаперечно. Позаду нього ще ходили 6-10 військових як охоронці. Це був Данііл Мартинов. Він помітив, що люди дуже налякані і представився, сказав, що вони не воюють з цивільними, а прийшли їх звільняти. Запевнив, що несе відповідальність за своїх підлеглих. Пообіцяв, що ніхто не постраждає, якщо люди не покидатимуть територію інтернату, бо інакше це буде сприйнято як диверсія і солдати стрілятимуть на ураження.

– Я показала йому одну кімнату, дійшла до другої і він передумав. По запаху було чути, що там люди-інваліди, старечий запах і люди в підгузниках. І він передумав: «Добре, давайте не будемо травмувати, – переповіла в суді одна зі співробітниць. – Вийдемо на вулицю і продовжимо розмову».

«Подякувати президенту Росії Путіну»

Людей вивели на плац перед будинком інтернату. По центру поставили директорку. Попереду і позаду стояли військові, які наводили на співробітників зброю. Мартинов пояснив, що треба записати відео і подякувати президенту РФ Путіну. Ганіцька здивувалася: «За що?». Мартинов нахилився і дуже спокійно відповів: «Як за що? За те, що ви живі».

«Зараз запишемо коротеньке відео, Марино, і тоді все буде добре у вас. І я вам можу пообіцяти, що більше жодне скло не впаде з ваших вікон», – говорив Мартинов.

Жінка заплакала і Мартинов розсердився та зробив зауваження, що треба посміхатися. Ганіцька спробувала імітувати посмішку і в неї почала сіпатися щока. Мартинов тим часом скомандував починати зйомку на мобільний телефон і став говорити на камеру: «Я полковник російської армії, ми прийшли не для того, щоб убивати мирне населення, а для того, щоб звільнити вас від нацистської влади», потім говорив про пам’ятники і про День перемоги. За пару хвилин Мартинов розвернувся і нагадав «… і Марина?», нагадуючи про її виступ. Жінка скоромовкою сказала: «Дякуємо, що ми живі». Зйомку припинили, росіяни були невдоволені: перелякана і заплакана жінка не виглядала переконливо. 

Ганіцька через хвилювання втратила свідомість і співробітники приводили її до тями, побризкуючи водою. Росіяни ж покинули територію інтернату, але підопічним і працівникам виходити заборонили. 

Обстріли та міни поблизу пацієнтів

По периметру інтернату окупанти розмістили свою військову техніку, з якої обстрілювали довколишні населені пункти, – протитанкові установки, САУ та 40-ка ствольний «Град» на відстані 120-150 метрів від будівлі і ще поряд замінували поле.

Ймовірно, військовослужбовці РФ так сподівалися уникнути пострілів у відповідь, адже зовсім поруч перебували 400 осіб мирного населення. На підтвердження цього прокурор долучив супутниковий знімок від 11 березня 2022 року, на якому зафіксований психоневрологічний інтернат у селищі Бородянка, а також об’єкти поруч, що зовні схожі на військову техніку та військові інженерні споруди. Для порівняння на супутниковому знімку від 17 грудня 2019 року таких військових об’єктів не видно.

В інтернаті зникли світло, вода, опалення і зв’язок. Тож Мартинов дозволив людям виходити за ворота, щоб набрати води з криниці. Але все це відбувалося під прицілом автоматчиків, які сиділи в кущах. Також на подвір’ї можна було розводити вогнище, щоб готувати.

Слюсар пригадував, що військові двічі привозили харчі. Нічого не кажучи, просто заїхали у двір і залишили 6 чи 7 мішків продуктів, ніби з якогось місцевого магазину взяли. Інша співробітниця говорила, що одного разу вони привезли до інтернату мішок цукру і мішок гречки, які начебто передала церква Московського патріархату. Іншим разом сказали: «Дайте каструлю, ми дамо вам їжі» і привезли якийсь рибний суп і каструлю вареної гречки, які, певно, лишилися у них із польової кухні.

Найвразливіші не змогли вижити

13 березня вони дозволили людей з інтернату евакуювати. Повернувшись на початку квітня, Ганіцька помітила, що за їх відсутності в інтернаті жили окупанти. Повсюди був безлад, у кімнатах валялися російські пайки і фекалії, комп’ютери були розібрані, а з бухгалтерії вкрали ноутбуки. Росіяни повибивали вікна і двері, а в кабінеті директорки зробили в стіні діру.

За період окупації в інтернаті померло 12 людей. Після повернення тіла перезахоронили, а на тому місці у дворі висадили дерева. «Такої смертності у нас не було за такий короткий період», – констатує Ганіцька. Працівники закладу називають причинами смертей стрес від сильних звуків вибухів, те, що було дуже холодно, не вистачало ліків і медичної допомоги, у двох підопічних, імовірно, був інсульт.

Мартинов під санкціями США

Інших військових, окрім Мартинова, очевидці тих подій не впізнали. «Очі в нього холодні і колючі. Бо інші всі на одне обличчя. Мені давали ще фотографії, але вони мені всі однакові», – розповіла Ганіцька. 

Прокуратура встановила, що Данііл Мартинов станом на 24 лютого 2022 року займав посаду «заступника начальника Управління Федеральної служби військ національної гвардії Російської Федерації по Чеченській Республіці». Раніше був помічником глави Чеченської Республіки Рамзана Кадирова. До 2013-го служив у спецпідрозділі особливого призначення ФСБ РФ «Альфа» та брав участь у навчанні чеченського спецназу. Із грудня 2020-го перебуває під санкціями у Сполучених Штатах Америки як особа, котра порушила права людини.

Після відступу з Київської області Мартинов включився у бойові дії на сході України. 8 травня 2022-го Кадиров опублікував у Telegram відеоролик, як «дорогий брат» Мартинов звітує йому про «звільнення» міста Попасна у Луганській області. 

У лютому 2023-го стало відомо, що Данііл Мартинов як радник міністра надзвичайних ситуацій РФ у складі офіційної делегації приїздив у Туреччину для допомоги постраждалим від землетрусу. Українська сторона направляла в Туреччину запит про екстрадицію, але на нього не відповіли.


Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайті новин "Sudovyi Reporter" website.

Усі наші статті про: