28 лютого 2022 року внаслідок російського обстрілу зайнявся гіпермаркет «Епіцентр» на околиці Чернігова, що на півночі України. Стовп чорного диму було видно з різних куточків міста, згоріло понад 22 000 квадратних метрів площі. Через місяць після деблокади Чернігова, у травні 2022 року, місце події оглянули експерти Державної екологічної інспекції, щоб оцінити екологічні збитки. За їхніми підрахунками, в атмосферу потрапило 17 небезпечних для людини хімічних речовин.
Загальна сума збитків за обстріл «Епіцентру» оцінюється у понад 8 мільйонів гривень (близько 200 тисяч доларів), але загалом збитки, завдані російськими обстрілами довкіллю в Чернігівській області, наразі сягають майже 26 мільярдів гривень (630 мільйонів доларів), повідомив Сергій Жук, голова Державної екологічної інспекції.
Після початку повномасштабного вторгнення Міністерство захисту довкілля України почало розробляти методику підрахунку вартості завданих збитків. «Бо такої ж війни до цього не було, і досвіду, відповідно, теж. У нас є середні коефіцієнти розрахунку забруднення. Але, чим більший об'єкт, тим більша площа ураження», – каже Жук.
Збитки, завдані екології від війни, розділені на ті, які нанесені землі, повітрю, ґрунтам та воді. «Є коефіцієнти на площу та на час горіння. Може горіти добу й більше, як "Епіцентр", – пояснює Жук. – Якщо є об'єкт, де було паливо, там застосовується інша методика. Там використовується не площа, а тоннаж умовної речовини. При згорянні тонни виділяється певна кількість речовин. Це все множиться і видається цифра в грошах».
Виділення 17 небезпечних речовин
Щодо пожежі «Епіцентру» в Чернігові, то тут збитки рахували за понаднормовий викид забруднюючих речовин в атмосферу. За словами начальника відділу державного екологічного нагляду, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Ігоря Михайлова, потрапити на «Епіцентр» одразу після обстрілу їм не вдалося, а керівництва компанії на той час не було у Чернігові.
«Нам знадобилось багато зусиль для того, щоб зв'язатися з керівництвом компанії в Києві. Тільки в травні 2022 року ми розпочали роботу над об'єктом. В цьому випадку методика була на розрахунок шкоди по трьох напрямках горіння: нафтопродуктів, лісів, будівель та приміщень. Ми визначили питомі показники викидів забруднюючих речовин в атмосферу».
17 небезпечних речовин, що потрапили в атмосферу, були визначені за стандартною методикою, попередньо розробленою європейськими експертами. «Вже є сталий склад хімічних елементів. Які речовини при горінні на певній площі або кількості нафтопродуктів чи лісу викидається в атмосферу. Тільки варіюється час горіння, і це впливає на коефіцієнти, за якими ми рахуємо. Варіюється також, яка це подія. Може бути звичайна побутова пожежа, там одні коефіцієнти або пожежа під час збройної агресії – інші. Саме в другому випадку є найбільший коефіцієнт забруднення довкілля».
За словами Михайлова, розрахунок збитків від пожежі «Епіцентру» в Чернігові був першим подібним в Україні. «Ми своєчасно вивчили дані методики, опанували їх і користуємося ними. Всі матеріали, розрахунки, які ми проводимо, своєчасно передаємо в Чернігівську обласну прокуратуру для того, щоб вони там формували й доєднували це до кримінальних справ проти РФ».
Нудота, головний біль, втрата свідомості, ризик захворювання на рак
Пожежа в «Епіцентрі» по-різному вплинула на здоров'я чернігівців. «Гази, які виділялись під час пожежі та перевищували гранично допустиму норму, мають вплив на психоемоційний стан людини. Це викликає хронічну втому, знижує працездатність, спричиняє нудоту, головні болі та втрату свідомості. Також вони мають канцерогенну дію, токсичний вплив на дихальну систему», – сказав Юрій Карпенко, еколог з Чернігова.
«Жителі Бобровиці дихали тоді тим димом, весь Чернігів дихав. Плюс випили води, яка також забруднюється. Наше здоров'я в будь-якому випадку погіршилось. Виміряти це важко, бо можна виміряти тільки те, що заміряли на старті. Але не було такого способу на початку повномасштабної війни», – пояснює Сергій Жук. На його думку, якби Російська Федерація компенсувала їх, ці кошти можна було б використати для покращення екологічної ситуації в Чернігівській області. «У нас є екологічний фонд. Він складає близько 15 мільйонів гривень в рік (360 000 доларів). І тому, якби нам вдалось виграти хоча б десятину від загальної суми збитків екології, а це понад 25 мільярдів гривень – було б все одно в рази більше, ніж екологічний фонд всієї області, – каже він. – Ці кошти ми могли б використати на побудову сонячної електростанції чи вітряної. Розподілити на громади, щоб вони виконали модернізації водоканалів, теплової генерації та закупили інше сучасне обладнання, яке використовує Європа та Америка».
Процес досліджень і розрахунків
Всі дослідження і всі розрахунки щодо збитків екології під час війни роблять на місці, тобто в Чернігові, розповів Сергій Жук. «Наша лабораторія повністю акредитована на всі ті речовини, які ми маємо. Є декілька способів роботи, коли треба дослідити об'єкт після влучання снаряда або ракети. Один з них – це залучення екоінспекції в рамках кримінального провадження. Коли порушена кримінальна справа, то екологічну інспекцію залучають для оцінки, в тому числі й екологічних збитків».
Проте на практиці цей метод майже не використовують через те, що він займає багато часу, говорить начальник обласної екоінспекції. «В рамках кримінального провадження спочатку розбираються з ліквідацією. Далі – це безпека розмінування, осколки. І в цей час підключаються служби прибирання і так далі. І тому, якби ми чекали, поки все це очистять, то нам вже там робити б майже нічого було. Тому ми маємо право виїхати за спеціальним алгоритмом, який був розроблений в рамках застосунку "ЕкоЗагроза"», – пояснив він.
Цей екозастосунок дозволяє будь-якій людині внести відомості в спеціальну електронну базу і повідомити про будь-який екологічний злочин. Він спрацьовує на всю Україну, далі розподіляється по областях. Отримавши таке електронне звернення, представники влади мають право виїжджати на об'єкт і здійснювати забір проб, заміри, фотографії. «При одній умові, що нас туди допустять або військові, або ДСНС. Потім робимо дослідження, розрахунок і направляємо результати в прокуратуру для долучення до матеріалів справи», – додає він. За словами Сергія Жука, кількість спеціалістів залежить від складності об'єкта.
Як розповіла керівниця відділу інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції Ольга Шедько, найбільше внаслідок обстрілів забруднюється ґрунт. Його аналіз проводять в лабораторії. Зазвичай він триває впродовж двох тижнів. Вона додає, що до повномасштабного вторгнення з подібними видами забруднення не стикалися, тому перші місяці було складно проводити дослідження.
«Ми шукали інформацію у відкритих джерелах. Дійсно, це дуже важко визначити, що ти можеш, що не можеш. Ми розуміли, що, наприклад, багато піротехнічних сумішей містить нітрофенол, нітрогліцерин, тротил. Тому ми досліджували азотну групу. Якщо це розливи паливно-мастильних матеріалів, то це також вилив технічних рідин, це також дуже шкідливо. Плюс, коли відбувається руйнація військової чи броньованої техніки, це вилив кислот, які можуть міститися в акумуляторах», – додала вона.
Чи чекати Україні екологічних репарацій?
Наразі створений Реєстр збитків для України, який запрацював з 2 квітня 2024 року в Гаазі. У березні 2024 року Реєстр відкрив свій офіс у Києві та розпочав прийом заяв у категорії пошкодження або знищення житлової нерухомості та ряду інших категорій. «В майбутньому очікується можливість прийому заяв ще по ряду категорій збитків, серед яких і шкода, завдана навколишньому природному середовищу та природним ресурсам, розмінуванням та очищенням від нерозірваних боєприпасів», – йдеться на офіційному сайті Реєстру.
«Враховуючи, що збройний конфлікт в Україні має міжнародний характер, оцінка завданих збитків, шкоди навколишньому природному середовищу та доведення вини осіб у цьому будуть встановлюватися міжнародними судовими установами на підставі зібраних доказів. За результатами здійснення та підтвердження таких збитків буде прийняте рішення щодо можливого відшкодування і відновлення постраждалих територій й довкілля», – повідомили в Генпрокуратурі.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України зазначає, що з виплат репарацій існує міжнародно-правова основа щодо війни в Україні та міжнародної відповідальності Росії за ведення агресивної війни. А як найкраще досягти цього, залежить від зацікавлених сторін і ступеня підтримки України та жертв війни з боку міжнародної спільноти.
Екоцид чи воєнний злочин?
Екоцид – це масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу, – йдеться у статті №441 Кримінального кодексу України. Винним в екоциді загрожує від 8 до 15 років позбавлення волі. «Це один із найскладніших з точки зору доказування злочинів, оскільки його визначення характеризують поняття, які на сьогоднішній день не визначені законодавством. Це такі поняття, як "масовість", "отруєння", "екологічна катастрофа", – каже начальник відділу розслідувань воєнних злочинів проти довкілля Офісу Генерального прокурора Владислав Ігнатенко. – В той же час, фіксуючи наслідки воєнних дій ми використовуємо міжнародні договори або міжнародне гуманітарне право (так зване право збройних конфліктів) якими встановлені правила ведення війни і якими, зокрема, передбачено, які дії є їх грубим порушенням. Тобто воєнними злочинами проти довкілля, – додає він. – Характеристики таких воєнних злочинів проти довкілля, передбачені міжнародним гуманітарним правом, в сукупності із українським законодавством дають юридичні підстави для притягнення до відповідальності за вчинення на території України "екоциду"».
Але поки що слідчі не вважають шкоду, завдану довкіллю під час війни, екоцидом.
Однак, «українські суди розглядають справи про воєнні злочини, у тому числі проти довкілля», – зазначив Ігнатенко. Чернігівська обласна прокуратура розслідує пожежу в «Епіцентрі», спричинену російським обстрілом, за статтею 438 Кримінального кодексу як порушення законів та звичаїв війни. За інформацією компанії «Епіцентр», кримінальне провадження за цим фактом наразі перебуває на стадії досудового розслідування. В «Епіцентрі» також зазначають, що не подавали позов до суду або заяву до Реєстру збитків. Наразі компанія відновлює зруйновані магазини по всій Україні. У тому числі і на околиці Чернігова. Його реконструкцію планують завершити до кінця листопада 2024 року.
Цей репортаж входить до циклу публікацій про правосуддя щодо воєнних злочинів і підготовлений у партнерстві з українськими журналістами. Перша версія цієї статті була опублікована на сайті новин « Suspilne ».
